Обновлено 03.05.2021 Studentportal.pl
В останній чверті XVII століття Річ Посполита зазнала небувалого злету, що ознаменувався блискучими військовими перемогами, котрі прославили силу польської зброї, та підняв престиж польської держави на міжнародній арені.
Архітектором цих славних досягнень був талановитий полководець – польський король Ян III Собеський, який приніс стабільність своїй державі після низки нескінченних воєн, які захлеснули й виснажили Річ Посполиту в XVII столітті.
Ян III Собеський, який все своє життя, в буквальному сенсі слова, провів у сідлі, брав участь у багатьох битвах, неодноразово особисто водив своїх солдатів в атаку, по праву може називатися останнім лицарем Європи, що прославив свою Батьківщину й повернув їй колишню велич.
За блискучу перемогу над турками під Віднем і порятунок Європи від османської агресії Римський папа удостоїв польського короля почесним титулом Defensor Fidei (Захиник Віри).
ФОТО Ян III Собеський під Віднем. Картина художника Яна Матейка
Початок шляху
Очевидно, що Собеський успадкував свій блискучий полководницький талант від свого славного пращура за материнською лінією – великого гетьмана коронного Станіслава Жолкевського.
Ян Собеський – майбутній король Польщі й великий князь Литовський, народився 17 серпня 1629 року в Олеському замку, родовому маєтку роду Собеських, розташованому недалеко від міста Львів на території сучасної Західної України.
Його батьки належали до шляхетського роду – вищого аристократичного стану в Польщі. Батько, Якуб Собеський займав досить престижну посаду краківського каштеляна, а мати Софія Данилович була онукою знаменитого гетьмана Станіслава Жолкевського – видатного польського полководця. З раннього дитинства юний Ян виховувався в атмосфері поваги і поклоніння перед своїм великим прадідом, що являв собою чудовий зразок воїна, громадянина і патріота своєї Батьківщини.
Перші слова латиною, які майбутній король вивчив, були цитатою з “Оди” римського поета Горація: “O, quam dulce et decorum est pro patria mori – О, як солодко і гідно померти за країну”, які були висічені на могилі Станіслава Жолкевського.
ФОТО Портрет короля Яна III Собеського. 1693 р Картина художника Єжи Семигиновського-Елеутера
Освіта
Ян Собеський отримав прекрасну освіту, був всебічно розвиненою людиною і по праву вважається одним з найосвіченіших людей свого часу, а також найосвіченішим серед польських монархів XVII століття.
Ян Собеський отримав чудову для свого часу освіту, в 1640-1643 роках він навчався в світській школі для юнаків – Колегії Новодворського, а в 1643-1646 роках – на філософському факультеті в знаменитій Краківській Ягеллонській Академії.
У 1646 – 1648 роках після закінчення Академії Ян разом зі своїм старшим братом Мареком відвідав Німеччину, Францію й Нідерланди, де продовжив своє навчання і особисто познайомився з багатьма відомими вченими, аристократами і європейськими монархами.
Крім філософії, літератури та точних наук майбутній польський монарх серйозно вивчав сучасні тенденції військового мистецтва на прикладі шведської, французької, іспанської та голландської армій, втягнутих на той час в Тридцятирічну війну.
В процесі навчання він вільно оволодів латиною, французькою, італійською та німецькою мовами, пізніше освоїв грецьку, турецьку, татарську та іспанську мови і, таким чином, став справжнім поліглотом. Відповідно, Ян Собеський вважається одним з найосвіченіших людей свого часу і найосвіченішим серед польських монархів XVII століття.
Військова кар’єра майбутнього польського короля
Ян Собеський був одним із видатних полководців свого часу. Він проявив себе, як чудовий воєначальник, лідер і талановитий організатор.
Влітку 1648 року, отримавши звістку про козацький бунт,що спалахнув під проводом Б. Хмельницького, Ян Собеський разом зі своїм братом повертається на Батьківщину і вступає до лав польської коронної армії у званні ротмістра елітної гусарської хоругви.
Бойове хрещення Ян Собеський отримав в битві під Зборовом, після чого він брав участь у всіх великих битвах цієї військової кампанії. У 1651 році в грандіозній битві під Берестечком, що закінчилася катастрофічним розгромом козацько-татарських сил, Ян Собеський був важко поранений в голову. У 1653 році, вилікувавшись від ран, Собеський уже в ранзі гусарського полковника брав участь в битві з татарами під Жванцем, після якої він навіть виступав як заручник, що допомогло йому краще пізнати і вивчити своїх супротивників.
У 1654 році Собеський в якості посла брав участь у дипломатичній місії в Стамбулі, в ході якої він збирав розвідувальну інформацію про стан справ в Туреччині, щодо озброєння, тактики та організації османського війська, а також посилено вивчав татарську й турецьку мови. Знання та цінна інформація, придбані ним тоді, надалі стануть в нагоді Собеському під час наступних війн з турками.
Повернувшись із Туреччини на Батьківщину, Собеському не вдається насолодитися миром і спокоєм, на тлі козацького бунту розпалюються кровопролитні війни з Московією та Швецією. І знову він змушений сісти в сідло, взятися за меч і виступити на захист своєї Вітчизни, яка стікала кров’ю. Беручи участь у багатьох кровопролитних боях, з козаками, татарами, московитами і шведами, Собеський показав себе відважним солдатом, талановитим командиром і організатором, за що в 1656 році польський король Ян Казимир удостоїв героя почесним саном Великого Хорунжія Коронного – головного прапороносця Польської Держави.
У 1665 році Ян Собеський укладає шлюб із Марією Казимирою Луїзою де Ла Граж, французькою аристократкою, що була фрейліною королеви Марії Луїзи, дружини польського короля Яна II Казимира. Наречена, в яку Собеський був палко закоханий, входила до свити Марії Луїзи і проживала в Польщі з п’ятирічного віку. Цей шлюб став вельми помітною подією в Європі, про який було навіть написано у французьких газетах, а освячував його папський нунцій в Польщі, майбутній Папа Римський Інокентій XII. Від цього щасливого сімейного союзу з Собеським Марія, або як ще її ласкаво називали Марисенька, народила 13 (!) дітей.
ФОТО Королева Марія Казимира (Марисенька) в оточенні дітей. Картина художника Єжи Семигиновського-Елеутера
Військові таланти, організаторські здібності та заслуги Собеського перед Батьківщиною були по достоїнству оцінені королем Яном II Казимиром, який просуває його вгору по службових сходах і призначає на почесні й відповідальні посади.
З 1665 р. Ян Собеський займає пост Маршалка Великого Коронного (начальника служби безпеки короля), в 1666 р. – вже Гетьмана Польного Коронного (заступника військового міністра), а в 1668 – 1674 роках він займає вищу військову посаду в Польщі – пост Гетьмана Великого Коронного (військового міністра).
Польсько-турецькі війни
Польща і Османська імперія вели безперервні війни впродовж XV – XVII століть. Ці зіткнення відрізнялися запеклими і кровопролитними битвами. Однак апогей цього тривалого конфлікту припадає саме на час правління Яна Собеського, якому вдалося остаточно зломити могутність цього сильного противника.
ФОТО Прощання Яна III Собеського з сім’єю перед походом. Художник Войцех Герсон
Полководницький талант Яна Собеського максимально проявився під час воєн Речі Посполитої з Османською імперією та її васалом Кримським ханством. Саме у війнах з Туреччиною польський полководець здобув серію блискучих перемог, здобув собі славу військового генія сучасності і врятував Європу від турецької експансії.
У жовтні 1672 року Собеський прославив своє ім’я блискучою перемогою над численною татарською ордою, яка здійснила грабіжницький набіг на територію Південної Польщі. Маючи під своїм керівництвом лише 2 500 кавалеристів проти противника, сили якого значно перевищували чисельністю, польський полководець з 5 по 14 жовтня, рухаючись швидким маршем, здійснював блискавичні атаки на татар і розбивав їх загони поодинці. Подолавши в цілому 450 (!) км, і розгромивши загони загарбника, Собеському вдалося звільнити 44 тисячі полонених, захоплених татарами.
Польському полководцю вдалося досягти такої блискучої перемоги завдяки рішучості дій, мобільності своїх сил – в його війську не було обозу , що уповільнює просування, а також, використовуючи розроблену ним самим ефективну тактику заманювання противника й оточення його з тилу.
Наступною битвою, яка принесла Яну Собеському загальну славу і лаври переможця, став грандіозний штурм неприступної фортеці Хотин, що стався 11 листопада 1673 року . 30-тисячній польській коронній армії протистояли 35 тисяч турків, що засіли в добре укріпленій твердині.
ФОТО Яна III Собеський в битві під Хотином 1673
У цій битві Собеський застосував військову хитрість: поляки всю ніч багаторазово імітували, виснажуючі ворожі сили, атаки. А на світанку в сильну снігову заметіль польський вождь особисто повів своїх воїнів в рішучий наступ на ворожі укріплення, які обороняли змучені нічними штурмами турки.
Не витримавши стрімкого натиску атакуючих польських солдатів і ураганного вогню артилерії, воїни Аллаха здригнулися і пустилися в панічну втечу. Розгром противника був катастрофічним. Мусульмани в цій битві втратили понад 20 тисяч убитими і пораненими, а переможцям, окрім самої фортеці, дісталися значні запаси продовольства, зброї та військової амуніції.
Сходження на престол. Собеський стає королем Яном III
Авторитет Собеського, як талановитого полководця, був настільки великий, що в ньому побачили людину, яка зможе не тільки захистити Батьківщину від нападів агресорів, а й, змінивши хід війни, відвоювати й повернути захоплені ворогами землі.
Після славної перемоги під Хотином, Яна Собеського прозвали “Хотинським Левом”. Авторитет і слава переможця піднялися настільки, що після смерті короля Михайла Вишневецького його кандидатуру в якості майбутнього монарха затвердили на Сеймі. Поважні сенатори бачили в Собеському людину, яка зможе не тільки захистити Батьківщину від нападів агресорів, а й, змінивши хід війни, повернути захоплені ворогами землі.
21 травня 1674 року Собеський був урочисто коронований і зійшов на престол Речі Посполитої, як Ян III, Король Польський і великий князь Литовський. Основною метою своєї політики новий монарх позначив продовження війни з Османською імперією, спрямованої на відвоювання захопленої території Правобережної України, яка раніше входила до складу Польщі. В результаті польсько-турецької війни 1672 – 1676 рр. Польщі вдалося відвоювати у турків раніше захоплене ними Поділля й успішно відбити набіги османського васала – Кримського ханства.
ФОТО Виїзд Яна Собеського й Марисеньки з Вілянуві. Картина художника Юзефа Брандта
Собеський ясно розуміє, що мирна угода, укладена з Туреччиною, недовговічна, а лише являє собою короткочасний перепочинок перед прийдешніми війнами. Вступивши на престол, Собеський проводить широкомасштабну військову реформу, реорганізацію та переоснащення армії. Протягом наступних семи років миру він зміцнює державу, підвищує її міць, обороноздатність і посилено готується до майбутньої війни.
У 1683 році між Річчю Посполитою та Австрією був укладений союзний договір про надання військової допомоги в разі нападу Туреччини на одну з країн. Ян Собеський і австрійський імператор присягнули один одному на вірність, і, як показала історія, цей договір мав епохальне значення не лише для союзників, але й для всієї Європи…
Битва під Віднем 1683 року
Битва під Віднем, що закінчилася катастрофічним розгромом турок і врятувала Європу від турецької експансії, виявилася апогеєм таланту полководця Яна Собєського і слави польської зброї.
Навесні 1683 року Туреччина відновлює бойові дії в Європі й підступно вторгається в межі Австрії. Величезне 200-тисячне військо, очолюване досвідченим полководцем – великим візиром Кара Мустафою рветься до Відня, в надії домогтися реваншу за невдалу облогу австрійської столиці 1529 року.
Слабка австрійська армія, яка виявилася не в змозі протистояти й дати відсіч загарбникові, почала відступати вглиб до країн, залишивши Відень напризволяще. Незважаючи на це, нечисленний гарнізон австрійської столиці вирішив відчайдушно опиратися і до останньої краплі крові захищати своє місто.
У цей час австрійський імператор Леопольд I, який не володів полководницьким досвідом, що не вирізнявся військовим талантом, і не мав сил для протистояння грізному противнику, з благанням про допомогу звертається до Яна Собеського. Польський монарх, вірний своєму слову, даному австрійському союзнику, скликає під свої знамена солдатів і на чолі 27-тисячної армії в спішному порядку направляється до Відня, що знаходився в облозі турками.
ФОТО Ян Собеський благословляє польських воїнів перед атакою . Картина Юліуша Коссака
Дорогою на війну Собеський відвідує знаменитий Ясногорський монастир в Ченстохові, щоб стати на коліна перед національною Святинею Польщі – Іконою Ченстоховської Божої Матері, щоб помолитися і попросити Її благословення й допомоги в битві з мусульманами.
3 вересня війська польських, австрійських та німецьких союзників зустрічаються біля міста Тульн і після об’єднання сили коаліції досягають 71 тисяч солдатів. За одностайною думкою всіх союзних воєначальників верховне керівництво над об’єднаною армією християн віддано польському королю Яну Собеському, як професійному військовому й експерту з “турецького питання”.
Підійшовши до австрійської столиці, Собеський приступив до здійснення свого військового плану, згідно з яким австрійські й німецькі війська повинні зав’язати бій з турками, а польська армія в цей час здійснює обманний обхідний маневр із метою удару у фланг ворогові.
12 вересня 1683 року відбулася знаменита битва під Віднем, безсумнівно, змінила хід подальшої світової історії. Завдяки своєму полководницькому й організаторському таланту, багаторічному бойовому досвіду й глибокому знанню противника, Яну Собеському вдалося блискуче здійснити свій тактичний задум. У той час, коли австро-німецькі війська скували сили турків і змусили їх зав’язнути в сутичці, польське військо рішучим і блискавичним ударом атакувало фланг противника.
На вістрі атаки перебували легендарні польські крилаті гусари, які були найсильнішою важкою кавалерією в Європі протягом XVI – XVII століть. Закуті в залізні обладунки з накинутим поверх них звіриними шкурами, з крилами за спиною й озброєні довгими списами, що досягали в довжину 6 метрів, польські гусари сіяли жах в битвах з ворогом.
54-річний Ян Собеський, як бувало і раніше, особисто повів славних польських воїнів в атаку на сумнозвісних турецьких яничар, що відрізнялися неймовірною стійкістю, залізною дисципліною й нелюдською жорстокістю. Однак стрімкий удар польських гусарів був настільки сильним, що навіть яничари, які були елітою османської армії, не змогли його стримати, здригнулися і почали тікати.
В результаті блискавичної атаки, поляки не тільки проломили і зім’яли фланг противника, а й зайшли в тил всьому ворожому війську, захопивши ворожий військовий табір. Це був повний розгром і катастрофа всієї турецької армії. Кинувши зброю, амуніцію і всю артилерію, мусульмани почали панічно тікати, а християнським союзникам дісталися багаті військові трофеї.
ФОТО В’їзд Яна III Собеського до Відня
Після цієї славетної битви Ян Собеський перефразував знамениту фразу Гая Юлія Цезаря “Veni. vidi, vici “ і сказав: ” Venimus, vidimus, Deus vicit”. У перекладі з латині його вислів означає – “Ми прийшли, ми побачили, Бог переміг”.
Облогу з Відня було знято, величезне турецьке військо було розбите і розсіяне, могутність Османської імперії були надламана. Відтепер у турецьких султанів більше не було сил і ресурсів для продовження експансії в Європу.
Таким чином, завдяки полководницькому генію польського короля Яна Собеського і силі польської зброї, була врятована не лише сама Австрія, а й вся Європа.
На честь славетної перемоги християн над турками-мусульманами римський папа Інокентій XI удостоїв Яна Собеського почесного титулу Defensor Fidei (Захисник Віри), а повалені турки в знак поваги до свого сильного супротивника прозвали його “Левом Лехістану”.
Славна перемога польського короля знайшла своє відображення і на зоряному небі. На честь цієї знаменної події видатний польський астроном Ян Гевелій назвав одне з позначених ним сузір’їв “Щит Собеського” (Scutum Sobiescianum).
Після Відня
В результаті переможних воєн Польщі вдалося відвоювати у Туреччини захоплене раніше Поділля, відвоювати південні землі Правобережної України і знайти довгоочікувану стабільність.
Після блискучої перемоги під Віднем Ян Собеський прийняв рішення продовжити війну з Туреччиною з метою цілковитого повернення захоплених польських земель і очищення Європи від мусульман. На чолі своїх військ польський король здобув багато славних перемог над турками та їхніми васалами кримськими татарами.
В результаті переможних воєн Польщі вдалося відвоювати захоплене раніше турками Поділля, відвоювати південні землі Правобережної України і анексувати північні території Молдавії.
Правління Яна III Собеського являло собою небувалий зліт, котрий ознаменувався блискучими військовими перемогами, прославивши силу польської зброї та піднявши престиж польської держави на міжнародній арені.
ФОТО Палац у Вілянуві, побудований Яном Собеським
Треба відзначити, що польський монарх проявив себе не лише, як талановитий полководець, але й як служитель муз, тонкий поціновувач мистецтва та щедрий меценат. Під час свого правління він надавав матеріальну підтримку багатьом видатним польським вченим і діячам мистецтва – письменникам, філософам, художникам, скульпторам. Також Собеський був пристрасним колекціонером книг і зібрав чималу бібліотеку, що вважалася однією з кращих в Європі.
Безпосередньо під його чуйним керівництвом була побудована нова розкішна королівська резиденція в Вілянуві, що знаходиться в околицях Варшави, а також є шедевром архітектури епохи бароко і предметом національної гордості Польщі.
ФОТО Надгробок Яна III Собеського у Вавельському Кафедральному Соборі в Кракові
Останні роки свого яскравого життя Ян Собеський, втомлений від ратних праць, сильно хворів. Життя, проведене в сідлі з мечем в руці, а також поранення, отримані в боях, військові негаразди і позбавлення негативно вплинули на здоров’я славетного воїна. 17 червня 1696 року в результаті інсульту, серце одного з найвидатніших польських королів перестало битися.
ФОТО Саркофаг з серцем Яна III Собеського в костелі Преображення Господнього у Варшаві
Прах Яна Собеського був урочисто, з усіма почестями, похований у крипті Святого Леонарда в краківському Вавельському кафедральному соборі, а його серце спочиває в костелі Преображення Господнього у Варшаві.
ФОТО Сузір’я Щит Собеського (Scutum Sobiescianum), назване на честь перемог польського короля
Пам’ять про славетного польського короля
Вдячні нащадки шанують великі діяння Яна Собеського. На честь славних звершень польського короля було споруджено безліч пам’ятників не тільки в Польщі, а й в інших країнах – Австрії, Угорщині, Росії, Словаччині, Україні.
Його героїчним подвигам присвячено безліч картин, скульптур і художніх творів різних жанрів і напрямків. Іменем Собеського названо чимало вулиць і площ у багатьох містах. В ознаменування його великих перемог польським астрономом Яном Гевелієм було названо сузір’я зоряного неба – Щит Собеського (Scutum Sobiescianum).
ФОТО Купюра номіналом 500 злотих з портретом Яна III Собеського
Особливо шанують славного воїна польські військові – ще в 1945 році була сформована 11 бронетанкова дивізія Війська Польського імені Яна III Собеського.
А нині портрет великого польського короля зображений на купюрі номіналом 500 злотих.
Сергій Розумний
Стилістична редакція – StudentPortal.pl
Матеріал зібраний за підтримки www.polska.dp.ua
