Обновлено 30.03.2025 Studentportal
Польща є однією з передових країн Європи в сфері освіти. Для того, щоб здобути престижну вищу освіту, багато іноземців зі всього світу, в тому числі з України, вступають саме до польських університетів та академій.
Не є виключенням і якість початкової та середньої освіти, оскільки Польща є країною, яка просуває ідею «інклюзивної освіти», головною метою якої є забезпечення рівного доступу до освіти, суспільного життя та можливостей для всіх людей, незалежно від їхніх особливостей, здібностей чи обмежень.
Оскільки інклюзивне навчання в Польщі – складна система, на розвиток та становлення якої потрібен час та відповідний ресурс, є певні виклики, які поступово вирішуються як на місцевому, так і на державному рівнях.
Навчання дітей з ООП
Наразі, відповідно до законодавства, батьки дітей з особливими освітніми потребами (ООП), встановленими в тому числі на підставі інвалідності, можуть подавати заяви на вступ до загальноосвітніх шкіл з інтегрованими або спеціальними класами та спеціальних шкіл з інклюзією. Це їх право вирішувати, де саме буде навчатися дитина і головним є – де їх це буде зручно та комфортно.
За оцінками, діти з особливими освітніми потребами (ООП) становлять приблизно 20 відсотків учнівської молоді Польщі – це не лише діти з інвалідністю, але й, наприклад, діти з дислексією, діти, які перебувають у несприятливих умовах або з сімей іммігрантів.
Кожна третя дитина, яка відвідує польську школу потребує психолого-педагогічної допомоги, а кожен десятий учень має психічні розлади. Через інвалідність 4 відсотки учнів навчальних закладів Польщі потребують особливих умов навчання.
Цей список можна продовжувати, але всіх цих дітей об’єднує те, що вони є викликом для вчителя і потребують особливого, часто спеціалізованого підходу. Йдеться не лише про прийняття і розуміння їхніх труднощів, а й про цілком конкретні речі – спеціально підготовлений педагогічний колектив, адаптацію освітніх вимог, модифікацію методів і форм роботи, реорганізацію освітнього простору.
Право на освіту без дискримінації
Слід підкреслити, що кожна дитина, незалежно від особливостей її функціонування, має право на освіту в масовому закладі, якщо таке рішення прийнято батьками. Це означає, що школи, а саме директори, керівні органи та вчителі повинні бути готові до впровадження інклюзивної освіти та мати необхідний інструментарій та підготовлену науково-методичну базу.
Відповідно до закону, в інтеграційному класі загальноосвітньої школи може бути максимум 20 учнів, у тому числі максимум п’ятеро дітей з інвалідністю. Відбір дітей здійснюється директором школи за згодою їхніх батьків з урахуванням індивідуальних потреб у розвитку та навчанні, а також психофізичних можливостей.
У кожному інклюзивному класі має працювати спеціальний педагог. Таких фахівців, на жаль, не вистачає на ринку праці, тому сьогодні вступ до польських вишів на спеціальну педагогіку користується попитом. Також велика кількість освітян вступає на магістратуру, щоб мати можливість викладати і в «Інклюзивних» класах.
Інклюзивна освіта є викликом для вчителів, оскільки зобов’язує їх створювати правильну атмосферу в школі для налагодження стосунків, підтримувати навчальний процес кожного учня в його індивідуальному темпі, організовувати систему виявлення потреб і здібностей учнів, гнучко підходити до викладання з точки зору змісту навчальної програми та методів роботи. Також потрібно оцінювати прогрес дітей з метою формування мотивації та підтримки його розвитку, а також будувати партнерські відносини з батьками.
Для цього проводяться спеціальні навчальні курси та тренінги. Окремо як батькам, так і дітям, а також вчителям з профілактикою емоційного вигоряння надаються необхідні психологічні консультації.
Інклюзія=доступність
Не слід також забувати про доступність школи, як з точки зору архітектури та комунікації, так і з точки зору способу підготовки навчальних матеріалів. Школи в Польщі за потреби облаштовуються пандусами та необхідними меблями, такі програми фінансуються за рахунок державного бюджету.
Доступність означає можливість навчатися для всіх як дітей без проблем зі здоров’ям, так і з порушенням мовленням, опорно-рухового апарату тощо.
Батьки дітей з інвалідністю можуть звернутися як в звичайну школу з інклюзивними класами, так і можуть віддати дитину у звичайне відділення периферійної школи. Директор школи відповідає за виконання рекомендацій, що містяться в оцінці потреби в спеціальній освіті учня з інвалідністю, та організовує психолого-педагогічну допомогу відповідно до потреб учня, визначених педагогами та фахівцями (психологом, дефектологом, логопедом, корекційним педагогом).
За погодженням з головним управлінням адміністрація навчального закладу також приймає рішення, що стосуються, серед іншого, працевлаштування вчителів та спеціалістів у даній школі.
Поступове вдосконалення інклюзивної освіти
Варто підкреслити, що в даний час навчання дітей з ООП є провідним напрямком освітньої політики як у Польщі, так і в Європі та світі. Причина в тому, що інклюзивна освіта підкреслює суб’єктність учнів та їхню різноманітність, вона розвиває толерантність, креативність, інноваційність, гнучкість мислення, комунікативність та емпатію.
Саме тому Міністерство працює над підготовкою комплексних рішень щодо вдосконалення інклюзивної освіти, яка розуміється як якісна освіта для всіх учнів з урахуванням різноманітності їхніх освітніх потреб. Це передбачає розробку законопроекту про підтримку дітей, учнів та сімей.
Розвиток інклюзивної освіти ґрунтується на співпраці суб’єктів, задіяних у сфері освіти: центральних органів влади (міністерств), органів місцевого самоврядування, інших шкіл та навчальних закладів, університетів, організацій третього сектору, підприємців та самих батьків.
Школа в моделі інклюзивної освіти – це простір спільних цілей та інтегрованої діяльності, тому важлива робота абсолютно всіх членів суспільства, які не повинні розділяти людей на «подібних собі» та «інакших».
Портал StudentPortal вважає, в майбутньому в Польщі будуть прийняті важливі нормативні акти, які будуть спрямовані не тільки на розвиток інклюзивної освіти, а й на інтеграцію людей з обмеженими можливостями в суспільство на рівних умовах.
Катерина Таран
