Обновлено 19.05.2025 Studentportal
Шидловець – невелике місто в Мазовецькому воєводстві за 130 км від Варшави з величезною культурно-історичною спадщиною та чудовими будівлями. Тут неймовірна атмосфера, дуже затишно і спокійно, тому в Шидловці добре відпочивати сім’єю або невеликою дружньою компанією.
Що відомо про це польське місто і чому ми радимо вам відвідати його?
Коротко про місто
Шидловець входить до Мазовецького воєводства, Шидловецького повіту. Площа міста становить 21,93 квадратних кілометрів, а чисельність населення 15 243 особи. Уперше про місто згадувалося у дванадцятому столітті. У той час воно мало репутацію торговельного і сировинного центру.
Тут ведеться торгівля залізом, а також активний видобуток шидловецького пісковика. У період Другої світової війни місто було сильно зруйноване. Через сильні обстріли і пожежі знищено було не тільки будівлі, а й загинула половина городян. Післявоєнне відновлення, завдяки якому про трагічне минуле не залишалося й сліду, перетворили місто на культурну столицю Мазовії.
Пам’ятки міста
Які визначні пам’ятки варто відвідати в Шидловеці? Які цікаві місця є в цьому польському місті?
Будинок під дубом
Ця цегляна будівля виконана в класичному стилі. У будиночка під дубом дуже незвичайна історія. Побудували його 1819 року як школу, а після будівлю перетворили на готель.
Свою назву цей будинок отримав не так давно, у двадцятому столітті в сімдесятих роках. Якраз у той час будинок перебудовували під готель і підшукували для нього відповідну назву. Оскільки позаду будинку росли вікові дуби, назва прийшла сама собою.
Княгиня Аня Сапіга в дев’ятнадцятому столітті за свої особисті гроші побудувала будівлю, в якій відкрилася школа, там викладали уроки за інноваційними методами. На початку вчителі навчали групи дітей старшого віку, а ті вже навчали молодших. На той час викладачі проживали при школі й отримували близько 200 злотих, вони могли рубати дерева, що росли на околицях, для того, щоб опалювати свою кімнату.
Будинок, який був зведений для школи, був одноповерховим і мав Масандру. Будували його з місцевого каменю пісковика. Дах будинку зроблений із червоної черепиці. Контраст даху з білим фасадом дуже ефектно виглядає. Над головним порталом знаходиться маленький ажурний балкончик.
У період Другої Світової війни в будинку під дубом знаходилася Єврейська Рада Старійшин. У двадцятому столітті будівлю було відремонтовано, її стіни покрили новим шаром штукатурки. Так колишня школа перетворилася на затишний готель, але за десять років готель закрили і в приміщеннях створили склади для зберігання різних товарів.
Скромний на вигляд будинок, який обрамлений дубами в самому центрі міста одразу притягує увагу туристів. Він відзначений як місцева визначна пам’ятка для всіх міських планів.
Костел Святого Сигізмунда
Костел є католицькою парафіяльною церквою, розташований він біля ринкової площі. Найпершу церкву на цьому місці було побудовано 1401 року з дерева на честь короля Сигізмунда першого.
У п’ятнадцятому столітті знатний чиновник Якуб Шидловський віддав наказ почати будувати цегляну парафіяльну церкву. Гроші на будівництво виділив брат Якуба, Микола. Будували костел із місцевого пісковика в пізньоготичному стилі.
Внутрішній інтер’єр костелу зроблений у ренесансному стилі. З південного боку до костелу примикає каплиця Пресвятої Діви Марії, а з північного – каплиця Святого Станіслава. До ризниці веде портал, який є цінним витвором архітектурного мистецтва. Біля вівтаря розташований надгробок Миколи Шидловського, зроблений він із червоного мармуру.
Стеля і стіни костелу прикрашені картинами Станіслава Самостзельника. У вівтарі знаходиться красивий поліптих пізньої готики, який був зроблений Краківським майстром у 1509 році. Усередині костелу залишилися цікаві малюнки, які були виконані в шістнадцятих, сімнадцятих століттях. На них зображені радянські церковні будівлі, а також імена та пам’ятні дати. У дев’ятнадцятому столітті в костелі Святого Сигізмунда встановили орган. Біля Костелу Сигізмунда на цвинтарі можна побачити дзвіницю шістнадцятого століття.
Музей народних музичних інструментів
У цьому музеї ви зможете ознайомитися з різноманітними музичними інструментами, а також із великою колекцією пам’яток, пов’язаних з історією польського міста Шидловця.
Офіційно музей було відкрито 19 травня 1975 року, як філію національного музею міста Кельце. Рішення про те, що потрібно створювати подібний музей, було ухвалено ще 1968 року міністерством культури і мистецтв. Знаходиться музей у міському замку, який колись був замком сім’ї Радзивіллів. Просторішою ця будівля була у п’ятнадцятому столітті. Перша виставка народних музичних інструментів збиралася по всій провінції Кельце.
1976 року музей став самостійною установою, він увійшов до складу міжнародної фольклорної ради ЮНЕСКО. Уже 1978 року музей почав купувати мистецькі, історичні експонати, а також письмові матеріали, іконографію, документи та меблі, архітектурні деталі та предмети побуту.
На виставці представлено приблизно 200 об’єктів: від простих інструментів, таких як солом’яний свисток, до інструментів високого ступеня складності – скрипки або волинки. Крім цього, у музеї можна ближче познайомитися з творчістю польських народних колективів, послухати їх у записі.
Інша частина виставки познайомить вас з інструментами, які були популярні тільки у сільського населення і для нас вони здадуться вкрай незвичайними. Музичні інструменти в музеї поділяються на чотири групи, це духовні, інструменти з мембрани, а також інструментом звук, звуком якого є саме тіло інструменту, це брязкальце гармоніка молотки.
Пам’ятник Тадеушу Костюшку
У південній частині ринкової площі у сквері ринковому розташований пам’ятник одному з великих польських політиків, який також був знаменитим народним героєм Тадеушем Костюшком. Це найстаріший пам’ятник міста, який стоїть на тому самому місці, де його і встановили 1923 року.
Тадеуш Костюшко зображений у русі, бо скульптор зобразив його в той час, коли той вказував на щось рукою. На самому постаменті знаходиться інформаційна табличка у формі хреста, на якій є напис «Главі польського народу Тадеушу Костюшку. Шидловець 1920 рік».
24 листопада 1918 року засідання міської ради ухвалило рішення прикрасити центральну площу міста пам’ятником Костюшку. Тоді ця ідея дуже просто пояснювалася, оскільки Польща на той час здобула незалежність.
І було прийнято рішення відзначити всіх патріотичних простих поляків створенням пам’ятника національному герою.
Відповідальним за будівництво пам’ятника був чиновник Числав Антецький. Цей пам’ятник обійшовся місту в тридцять мільйонів польських марок, урочисто його відкрили в присутності міської ради 1923 року. Проектом статуї займався варшавський архітектор А. Карчевський.
У 1995 році пам’ятник Тадеушу Костюшку був включений до реєстру історичних об’єктів краю. У 2001 році його відреставрували, нині біля пам’ятника влаштовують різноманітні патріотичні та державні церемонії, проводять народні фестивалі. Незадоволені існуючим порядком також виходять до цього пам’ятника на демонстрацію.
Ганебний стовп
На великій ринковій площі розташована незвичайна колона, ганебний стовп. Він зберігся ще з часів Відродження. Раніше це була споруда, призначена для покарання злочинців і боржників. Його побудували в сімнадцятому столітті відразу після того, як закінчилося будівництво ратуші. У країні залишилося мало таких стовпів, оскільки вони зруйнувалися з часом. З цієї причини мандрівникам рекомендують побачити цю пам’ятку насамперед.
Створено ганебний стовп із пісковика, який видобувають у кар’єрах під містом, він має округлу форму, його висота сягає двох із половиною метрів. Посередині колони знаходяться залізні кайдани, які сковували руки людей, які провинилися, на цьому ж рівні розташовуються різноманітні барельєфи, що зображають горгулій.
Створили колону місцеві муляри, які будували Ратушу. У міських літописах зазначено, що в хвилини відпочинку між кладкою стін був виготовлений цей ганебний стовп. Востаннє його використовували 1988 року, після цього стовп виконує декоративну функцію, а також є нагадуванням покарання за погану поведінку.
Спочатку стовп був встановлений прямо перед Ратушею, але наприкінці дев’ятнадцятого століття його перенесли в сквер перед парафіяльним костелом. У цей же час відбулися зміни у вигляді, стовп колони звели на постаментах, а також увінчали кулею. У 1999 році ганебний стовп перебуває на старому місці.
Парафіяльний цвинтар
У південній частині міста розташований історичний цвинтар, його іноді називають парафіяльним або ж християнським. Утворився цей цвинтар на початку дев’ятнадцятого століття, найдавніші поховання, які збереглися до наших днів, датуються 1810 роком.
На території кладовища розташовано кілька пам’ятних місць, які були б цікавими для туристів. Наприклад, пам’ятник невідомому солдату – його встановили на честь померлих у Першій світовій війні воїнів. Біля цього пам’ятника поховані солдати і австрійської, і прусської, і російської армії, яких було вбито в 1914-1918 роках. Поруч знаходиться цвинтар із похованнями військового війська польського, які постраждали під час сутички 1939 року, біля міста Барак і тих, хто помер під час окупації.
Умовно парафіяльний цвинтар можна розділити на три частини. На християнському кладовищі здебільшого ховали католиків, тут також можна зустріти могили, які належать православним або протестантам. Таких поховань тут небагато, вони вважаються винятком для цього кладовища.
Як заведено в католицьких традиціях, могили мають красиві надгробки, скульптури ангелів. Деякі надгробні плити виконані у вигляді класичних колон дерев, також на них зустрічаються зображення черепів та інших подібних елементів.
Цвинтар обгороджений, на його територію можна пройти через браму, яка виходить на вулицю Камінну, або ж з боку вулиці Березової. Біля входу знаходиться статуя Святого Яна Непомуцького, яка найімовірніше знаходилася у дворі місцевого замку.
Синагога Гарбарська
Цю приватну синагогу було збудовано 1730 року для єврейських робітників місцевих шкіряних заводів сім’єю Айзенбергів, ця родина тривалий час була власником заводів. Будівля була невеликого розміру, всього 9 на 13 метрів, розраховувалася приблизно на сто парафіян. Синагогу побудували з цегли та місцевого каменю, у формі прямокутника, у стилі класичної архітектури з бароковими деталями.
Коли почалася Друга світова війна синагогу знищили нацисти. А після війни протягом багатьох років будівля залишалася занедбаною, її не ремонтували. У п’ятдесятих роках двадцятого століття тут відкрили конференц-зал. А потім провели реконструкцію, після чого будівля практично повністю змінилася, зберігся лише парадний фасад із сильно занедбаним ґанком. На фасаді будівлі частково збереглися фрески, які зображують бутель вина і блюдо з фруктами, а також зірки Давида і напис на івриті, який зараз дуже важко розібрати. Іншу частину будівлі побудували заново.
Сьогодні в колишній синагозі розташована Котельникова компанія, із західного боку будівлі збудовано сцену, щоб можна було б проводити різноманітні культурні заходи.
Міська ратуша
Ця будівля міської мерії розташована в центрі середньовічної міської площі. Побудували ратушу 1629 року, у стилі пізнього Ренесансу. Ця будівля вважається однією з найбільш вражаючих пам’яток польської архітектури. Перед входом у будівлю знаходиться ганебний стовп, який сягає першої половини сімнадцятого століття, він вважається унікальною пам’яткою місті.
Проектував і споруджував будівлю архітектор Каспер Фодіга. Гроші для спорудження почали збирати 1599 року, тут колись розміщувалися в’язниця, яка займала підвальне приміщення, зал міської ради знаходився на поверх вище. Арочні вікна були вибиті тільки в дев’ятнадцятому столітті.
1809 року на місто напали австрійці, після чого міська адміністрація вирішила знести будівлю і побудувати нову. Однак потім ухвалили рішення просто її відреставрувати.
У наші дні ратуша є резиденцією мера, а також міською адміністрацією, крім цього, тут розташований офіс державного департаменту з цивільних питань. У підвальних приміщеннях працює кафе.
Щидловецький замок
Цей замок побудований у стилі готики та ренесансу, його власниками була сім’я Радзивіллів, він є головною визначною пам’яткою міста.
Побудували цей шикарний палац 1470 року, архітектором проєкту виступив Станіслав Шидловський. Колись тут існував інший замок. Замок зроблений із каменю прямокутної форми, складався з житлового будинку з оборонними баштами і стінами, а з боку центрального входу був підйомний міст.
У 1515 році будівлю реконструювали, завдяки чому замок було розширено. Двір закрили високими стінами, зробленими з каменю.
1548 року замок перейшов родині Радзивілів. Вони почали його ремонтувати 1600 року. Бо хотіли перетворити незатишний замок на садибу з садом і видовими терасами. Вони зробили моментальний вхід-портал у формі аркад з красивими колонами з боків і прикрасили його своїм фірмовим гербом.
Після того як з життя пішов Микола Радзивілл, роботу в замку продовжив його син Канцлер Литовський Альберт Радзивілл. Зал першого поверху прикрасили ліпниною.
Після того, як помер останній із представників родини Радзивіллів, замок придбала на аукціоні Анна Сопега, сталося це 1802 року. А через 25 років вона вирішила продати замок уряду.
Пізніше цей замок орендував Моріс Енгерман, який відкрив тут пивоварню. Поступово будівля занепала і тільки в шістдесятих роках двадцятого століття її повністю реконструювали. 1975 року тут відкрили музей народних музичних інструментів.
Чому варто поїхати в Шидловець
Шидловець (Szydłowiec) – невелике, але чарівне місто в Польщі, яке може здивувати навіть досвідченого мандрівника. На відміну від великих туристичних центрів Польщі, Шидловець зберігає автентичну атмосферу польського провінційного містечка. Тут немає натовпів туристів, можна спокійно пройтися вулицями, а місцеві жителі цілком доброзичливі.
Місто має багату історію, на його території розташовано багато пам’яток історії та архітектури, найприкметнішими з яких є Замки Шидловецьких і Радзивіллів, цвинтар Єврейської Громади.
Шидловець не тільки прекрасне місце для відпочинку та усамітнення. Польське місто чудово підходить і для життя. Тут невеликі ціни на нерухомість і продукти, добре розвинена інфраструктура, тому жити в місті комфортно і недорого.
Варто відзначити і відмінну екологію в Шидловці. Околиці міста багаті зеленими зонами, лісами й озерами. Чисте повітря і близькість до природи роблять його гарним місцем для активного відпочинку і життя далеко від мегаполісів, доріг і промислових центрів.
Шидловець розташований недалеко від Варшави (близько 1,5 годин на машині) та інших міст Мазовецького воєводства. Тому можна знайти роботу у великій корпорації, працюючи віддалено і їздити в місто, якщо необхідно.
Шидловець – одне з найкращих міст Польщі, тому StudentPortal рекомендує його і як туристичне місто, і як місце для спокійного та розміреного життя.
Марія Місник
