Обновлено 11.04.2024 Studentportal
Щороку до Польщі приїжджають безліч туристів і, найбільше – з Великої Британії, України, а також Німеччини. Наприклад, за останні шість місяців Польщу відвідало близько двохсот тисяч українців.
За статистикою найчастіше польськими містами подорожує молодь і найчастіше парами. Звісно ж, пари приїжджають за новими враженнями, які залишаються в їхній пам’яті на все життя, адже немає нічого романтичнішого за подорожі зі своєю другою половинкою.
У Польщі якраз є багато романтичних місць, від краси і пишноти яких з’являються мурашки по шкірі.
У цій статті ми якомога докладніше розповімо вам про те, де ви зможете зануритися в романтичну обстановку зі своєю другою половинкою.
Королівські Лазенки (Łazienki Królewskie), Варшава
Це дуже красиве місце, яке ви обов’язково повинні відвідати. Королівські Лазенки – це гармонійне поєднання класичної архітектури XVIII (вісімнадцятого століття) з історичними парками.
Королівські Лазенки пов’язані з королем Станіславом Августом, він був політиком, реформатором, монархом-філософом, видатним меценатом і колекціонером творів мистецтва.
У цьому романтичному місці знаходяться такі перлини європейської архітектури, як Палац на острові або Королівський театр у Старій оранжереї. Вони назавжди залишаться символом сміливої спроби Станіслава Августа перетворити Річ Посполиту на сучасну державу.
Сьогодні Королівські Лазенки називають “найромантичнішим місцем у Варшаві”, де можна розширити свої знання про ідеали просвітництва, зокрема завдяки зустрічам із видатними філософами та істориками мистецтва.
Тут також можна погуляти, обійнявшись із коханим, годувати білочок і просто мовчати, слухаючи спів птахів. Традиційно в парку, з травня по вересень, під пам’ятником Фридерику Шопену, проводять фортепіанні концерти.
Королівські Лазенки щодня відкриті для гостей з усього світу, які в палацових інтер’єрах і парках можуть милуватися королівськими зібраннями картин або скульптур.
Не потрібно забувати, що королівська резиденція вже давно стала одним із найважливіших представницьких місць Варшави, яке відвідують видатні представники політики, науки та мистецтва, а також члени княжих родин і навіть короновані особи.
Гуляючи територією парку, ви поринете в епоху вісімнадцятого століття і відчуєте себе справжніми принцом і принцесою. Тут усе наче створено для закоханих: романтичні альтанки, вузькі стежки серед неймовірного ландшафту, чарівне озеро та палац, що зійшов з обкладинок діснеївських мультфільмів.
Парк Мускау (Park Mużakowski), Верхня Лужиця
Парк князя Пюклера в Бад-Мускау – це найбільший англійський ландшафтний парк у Центральній Європі. Він займає 545 гектарів у Верхній Лужиці на кордоні між Німеччиною та Польщею. Кажуть, для того, щоб оглянути повністю весь парк знадобиться 5-6 днів!
Дві третини парку розташовані на схід від прикордонної річки Нейсе і з 1945 року належать до польської Ленкниці. Обидві частини парку з’єднує міст через Нейсе. Польська частина парку має охоронний статус пам’ятки історії.
Князь Герман фон Пюклер-Мускау хотів прикрасити своє місто прекрасним, великим парком. Для цього Пюклер вирушив до Англії, де старанно вивчав новітні тенденції паркового мистецтва.
Оформлення парку почалося 1815 року за підтримки Якоба Генріха Редера. Пізніше парком займався учень Пюклера Едуард Петцольд, оскільки вже 1845 року князь Пюклер був змушений продати Мускау за борги, і парк перейшов у власність Фрідріха, принца Нідерландського.
Ви зможете прогулюватися нескінченними стежками парку, насолоджуючись природою, чистим повітрям, річкою та архітектурою. Час у цьому місці для вас точно зупиниться. Настійно радимо відвідати арку через річку Нейсе. А ще тут можна покататися на справжній кареті та відвідати резиденцію графа.
Дерев’яний пірс, Сопот
Місто Сопот розташоване на півночі Польщі на березі Гданської затоки і є частиною міської агломерації разом із Гдинею і Гданськом. Сопот по праву вважається одним із найпопулярніших морських курортів Польщі.
Відпочиваючи в Сопоті, потрібно пам’ятати, що це північне місто, тому справжньої літньої спеки тут очікувати не варто. Середня температура влітку – +25°C. Середня температура Балтиського моря в липні-серпні – до +15-17 °C.
Особливістю Балтійського узбережжя є й те, що майже всі пляжі розташовані в оточенні соснових лісів, і якщо вам набридне засмагати, ви завжди матимете змогу вибратися на прогулянку чи на пікнік до лісу.
Комфортний клімат, чисті, піщані пляжі і море, різні готелі (на будь-який смак і гаманець), шикарна архітектура, музеї, історичні пам’ятки, природа і місцева польська кухня – тут все створено для того, щоб ваш відпочинок став незабутнім.
Головною визначною пам’яткою Сопота є його дерев’яний пірс, потрібно сказати, що цей пірс найдовший у Європі. Його довжина становить 515,5 м. Пірс складається з двох частин – наземної і тієї, що знаходиться в морі. На наземній частині пірсу розташований скверик, де можна прогулятися, купити сувеніри або посидіти на лавочці, помріяти, випивши ароматний напій. Дуже часто там виступають вуличні музиканти, створюючи незабутню атмосферу.
Морська частина пірсу – це дерев’яний міст, який перетинає піщаний пляж і виходить у море. Увечері прогулюватися зі своєю другою половинкою при світлі ліхтарів під вуличну музику, що може бути романтичніше?
Гуляти тут удвох дуже романтичне заняття. Після прогулянки можна зайти в затишний ресторанчик на пірсі і влаштувати там романтичну вечерю.
“Дорога кохання” Вроцлав
Розповімо зараз вам докладніше про дорогу кохання. Річ у тім, що у Вроцлаві є Кафедральний собор – Іоанна Хрестителя – це головний католицький храм міста. Його побудували в XIII – XIV (тринадцятих – чотирнадцятих) століттях єпископами Нанкером, Томасом I і Пржецлавом, роботи було завершено 1361 року.
У середині століття в будівлі сталася пожежа, від неї постраждала вежа і дзвони, інтер’єр і кріплення даху. Почали вести реставраційні роботи, 1580 року на вежах з’явилися ренесансні куполи.
1759 року згоріли кафедральні дзвони й орган, частина будівель острова, на якому височів собор. У період Другої світової війни хтось зробив у будівлі склад боєприпасів, які згодом вибухнули. У підсумку споруда постраждала більш ніж на 50 відсотків, відновили її в повоєнні роки.
Біля головного входу до собору, із західного боку, розташований готичний портик п’ятнадцятого століття з елементами середньовічного оздоблення костелу. Якщо говорити про дорогу кохання, існує повір’я, що для того, щоб знайти своє кохання, потрібно щиро помолитися в соборі, потім на виході з катедри погладити лапу кам’яного лева і йти просто до Тумського мосту і кохання всього вашого життя вже чекатиме на вас там.
Цей шлях історичною частиною Вроцлава навіть отримав неофіційну назву “дорога кохання”. А сам міст прогинається під вагою замочків, які на знак вічного кохання, як у Парижі чи Римі, вішають тут закохані пари. Якщо ви не вірите, спробуйте самі, хто знає, може там, на мосту, на вас уже зачекалася рідна душа.
Аркадія (Arkadia), Ловичський повіт
Від палацу Неборув, який належав родині Радзивіллів, довгою липовою алеєю можна потрапити до ландшафтного парку Аркадія, створеного 1770-ми роками господинею палацу Оленою Радзивілл. Свою назву парк отримав на честь легендарного грецького краю, відомого тим, що в ньому жили мирні, простодушні люди.
Парк приваблює своєю романтичною атмосферою, яку створюють тінисті алеї, штучні ставки, мальовничі будови. Для того, щоб обійти всю територію парку Аркадія знадобитися кілька годин. Багато відвідувачів приїжджають сюди в пошуках дивовижних куточків, кожен з яких просто створений, щоб красуватися на художніх полотнах.
Принцеса Олена Радзивілл доставляла з різних країн для власного парку різноманітні статуї, декоративні вазони, деталі архітектурних споруд, які ідеально вписувалися в місцевий, природний ландшафт. Після її смерті всі ці витвори мистецтва були перенесені в сад палацу Неборув. На території парку можна побачити кілька ажурних павільйонів, в одному з яких знаходиться зібрання античних статуй.
Над планом сентиментального парку працював Шимон Богуміл Цуг. Усе, що є в цьому парку, придумав він. До роботи над архітектурними спорудами парку були залучені художники Ж.-П. Норблен і А. Орловський. Спочатку на березі великого озера з’явилися Хатина біля водоспаду і Каскад.
Далі були побудовані Храм Діани, напівзруйнований акведук і навіть будиночок священика. Прогулюючись парком, можна відчути себе справжніми героями історичного фільму про кохання.
Лянцкорона (Lanckorona), Малопольське воєводство
Це невелике село, в Малопольському воєводстві, і воно насправді ідеально підходить для романтичних прогулянок. Складається враження, що час тут тече інакше: невеликі середньовічні будиночки і руїни середньовічного замку перенесуть вас у далеке минуле.
Лянцкорона – місце незвичайне і яскраве. У тиші і віддаленості від мегаполісів, ви зможете відчути гармонію, в приємній обстановці відпочити і насолодитися товариством один одного.
Пішохідний міст імені о. Бернатка (Kładka Bernatka), Краків
2010 року в Кракові відкрили новий міст через Віслу. Офіційно він називається Ojca Bernatka. Цікавою особливістю мосту є те, що він пішохідно-велосипедний: по одній стороні – пішохідна зона, по іншій їздять велосипедисти.
Це не перший міст у цьому місці. У стародавні часи тут був плаваючий дерев’яний міст. Його часто зносило паводками, а під час Північної війни у вісімнадцятому столітті шведи і зовсім його спалили. У 1801 році на місці дерев’яного звели кам’яний міст. Однак уже 1813 року опори розмило паводком, і він завалився.
Наступний збудували 1850 року. Тому мосту дали назву – Підгірський. Але з розвитком торгівлі та, відповідно, судноплавства, міст став на заваді для суден. Тому 1925 року його розібрали. При цьому залишили берегові опори, які використали під час будівництва Ojca Bernatka.
Міст вийшов славний, повітряний і дуже красивий. Особливо гарний вигляд він має ввечері, на заході сонця, коли вмикають підсвічування.
Загальна довжина моста – 147 м, проєктував його Анджей Геттер (Andrzej Getter), конструкцію розробляв консорціум із кількох компаній: “Promost Consulting” із Жешува, “KBP Zoltowski” з Гданська та “Мости Вроцлава”. За свої дев’ять років міст уже встиг отримати кілька нагород. Сюди закохані пари приходять погуляти і традиційно вішають замочки на знак вічності кохання.
Полонина Ветлинська та Царинська
Ветлинська Полонина – одне з найпрекрасніших місць у Бещадах (Східні Карпати). Звідси відкриваються чудові краєвиди, особливо взимку і восени, коли повітря особливо прозоре і видимість сягає 150-200 км!
Поблизу Ветлинської Полонини знаходиться Царинська Полонина. Тут можна насолоджуватися красою природи, практично не зворушеної цивілізацією. Серед її численних мешканців є і ведмеді, і рисі, і вовки, і навіть карпатські олені.
Чудовий вид на найвищі й найпопулярніші серед туристів гори та неймовірні краєвиди: тут час зупиняється і складається враження, що у світі існуєте тільки ви двоє та чудова природа, яка занурює закохану пару в п’янкий гіпноз.
Олівський парк (Park Oliwski), Гданськ
Олівський парк ім. Адама Міцкевича – це історичний парк у Гданську, який є останнім, добре збереженим до нашого часу парком. Сьогодні він слугує оазою краси та спокою в центрі міста.
Ініціатива створення парку належала абату Джеку Рибінському. Парк був спланований за зразком французьких садів у стилі бароко садівником Хентшалой.
Французька секція парку має дві перпендикулярні одна до одної осі: північ-південь і схід-захід. У південній частині парку є мальовничий ставок, який у наш час використовують для розведення риби. Зі сходу на захід тягнеться 112-метрова липова алея, де дерева висаджено в кілька годин. Тут створили ілюзію, що море починається відразу ж за садом. Цистерціанські ченці називали алею “Шлях у вічність”.
Після секуляризації монастиря, що перебував на території парку, 1831 року, парк став власністю Пруссії, а інспектором призначили Густава Шондорфа Под, під керівництвом якого парк відкрили для публіки. Наступні зміни в парку проводили в 1899-1929 роках. Біля старої консерваторії було висаджено альпійські рослини, а саму консерваторію переробили на теплицю.
Наприкінці Другої світової війни парк зруйнували, але завдяки численним кресленням і фотографіям, його вдалося відновити. 1955 року в парку встановили погруддя Адама Міцкевича до сторіччя від дня його смерті, а сам парк перейменували на його честь. 1956 року було створено ботанічний сад.
З вісімнадцятого століття збереглися в парку залишки Гроту шепоту, або “Вуха Діоніса”. Тут, стоячи в найвіддаленіших частинах печери, Ви можете шепотіти один одному слова кохання. А також гуляти за ручку з коханою людиною.
Замок Чоха (Zamek Czocha), Нижньосілезьке воєводство
Замок Чоха – це оборонний замок, розташований він на південному заході Польщі в Нижньосілезькому воєводстві на березі озера Лесна.
Замок побудували в 1241-1247 роках як прикордонну фортецю на чесько-лужицькому кордоні за наказом чеського короля Вацлава I. 1253 року замок передали єпископу Конраду фон Валхаузену. 1319 року комплекс став частиною герцогства Генріха I, а після його смерті перейшов у власність герцога Болько II.
У середині чотирнадцятого століття фортецю захопив Карл IV – імператор Священної Римської імперії та король Богемії. 1389 року замок відійшов до знатного роду Дон фон Клюкс. Оборонна фортеця була обложена гуситами на початку п’ятнадцятого століття, які захопили її 1427 року.
1453 року замок купило сімейство фон Ностіца, вони володіли ним протягом двох століть. За цей час фортецю двічі реконструювали: у 1525 і в 1611 роках. Стіни замку були укріплені так, що витримали шведську облогу під час Тридцятирічної війни. 1703 року замок викупив Гартвіг фон Учтріц, впливовий придворний Августа другого Сильного. У середині серпня 1793 року, замок повністю згорів.
1909 року руїни купили виробники сигар з Дрездена, вони ж найняли берлінського архітектора Бодо Ебхарта для відновлення замку за картинами 1703 року. Сам власник був близький до імператорського двору Росії, тому в замку практично не бував.
Після Другої світової війни замок розграбували, предмети меблів зникли, а наприкінці 1940-х і на початку 1950-х замок був прихистком для біженців із Греції. У 1952 році ця велична будівля перейшла до рук польської армії і використовувалася як військовий будинок відпочинку, тому була стерта з офіційних географічних карт.
І тільки восени 1996 року замок відкрили для громадськості як готель і конференц-центр. Зараз часто в замку знімають фільми. Тож якщо хочете відчути себе головними героями романтичного фільму – вам точно сюди. Тут, у стінах замку, по-справжньому відчуваєш енергетику історії та епохи середньовіччя, кохання лицарів і принцес, боротьбу за серце дами.
Ось така вона романтична Польща, головне пам’ятати, що якщо ви перебуваєте воістину з коханою людиною, то ви скрізь відчуватимете романтику, адже неважливо де, а важливо з ким.
Редакція StudentPortal намагалася підібрати для вас найпрекрасніші та найромантичніші місця. За своєю красою вони не поступаються красі найкращих європейських столиць, тому рекомендуємо обов’язково їх відвідати.
Марія Місник