Обновлено 05.04.2024 Studentportal
Цього року в римо-католицькій церкві 6 березня розпочався Великий Піст (Wielki Post). У Польщі це час покаяння для підготовки до найбільшого свята католиків Великодня (Wielkanoc).
У міру наближення великодніх свят більшість людей цікавиться, скільки триває піст і найголовніше, які обмеження діють для вірян. У цій статті ми пропонуємо детально ознайомитися з традиціями передвеликоднього сорокаденного посту.
Скільки триває піст
Згідно з традиціями Великий піст триває 40 днів. Однак у минулі століття його тривалість змінювалася.
У перші століття Великий піст включав у себе тільки Страсну п’ятницю і Страсну суботу. До III (третього) століття піст тривав цілий тиждень, а на початку IV (четвертого) століття, в пам’ять про сорокаденний піст Ісуса в пустелі та сорокарічне поневіряння ізраїльтян після втечі з Єгипту, його було продовжено до сорока днів.
У VII (сьомому) столітті Католицька церква прийняла за початок посту шосту неділю перед Великоднем. Оскільки неділі виключалися з посту, щоб дотриматися 40 днів покаяння, початок посту припадав на середу, яка іменується Попелястою і пов’язана з деякими цікавими традиціями в Польщі.
Попільна середа – початок посту
У Польщі піст завжди починається в Попелясту середу (Środa Popielcowa). Починаючи з цього свята Великий піст триває 40 днів без урахування неділь до самого Великодня.
У Попільну середу під час Святої Меси відбувається особливий обряд – посипання голів попелом на знак покаяння і спокути. Згідно з історичними даними традиція утворилася у VIII (восьмому) столітті, але насправді вона з’явилася ще в біблійні часи. Герої священного писання, переживаючи покаяння, рвали на собі одяг і посипали голову попелом.
Попіл є символом того, що всі ми грішні, тому смертні. “Пам’ятай, людино, що ти прах, і в прах повернешся” – ці слова вимовляє священик, помазуючи чоло мирянина попелом. Попіл, яким посипають голови, це спалені вербові гілки, які були освячені минулого року. Це ще раз показує людям, що життя тлінне.
Завдання традиційного обряду – нагадати про те, що земне життя минає, а істинна віра, молитва, добровільні стриманості та безкорислива допомога робить душу людини чистою і безсмертною.
Історія Великого посту
Дотримання Wielki Post досить давня церковна традиція. Безперечні свідчення про його існування відносяться до IV (четвертого) століття, а на зламі IV-V століть “свята Чотиридесятниця” стає повсюдним звичаєм.
69-е апостольське правило (формування корпусу “Апостольських правил” дослідники відносять до кінця IV століття закріпило обов’язковість дотримання Великого посту для всіх вірних. При цьому церковні письменники V (п’ятого) століття досить ясно свідчать, що загальних правил дотримання посту ніколи не існувало, оскільки в різних місцевостях були свої власні традиції.
Як вводилися обмеження у Великий піст
Спочатку сенс посту був у повному утриманні від їжі на якийсь час. Так, поширеною практикою було несмакування їжі до вечора, або до третьої години дня (біблійна 9-та година). Далі, особливо в монастирській практиці, до утримання від їжі стали додаватися й такі обмеження, як заборона на м’ясні страви, молоко та інше.
У той час як у Східній Церкві збереглася здебільшого заборона на певні види їжі (кількості трапез на день не вказували), на Заході лишилася ідея посту як абсолютного утримання від їжі. Варто зазначити, що у Східній церкві на практиці діють нестрогі правила, а в Статуті вони все ще зберігаються.
Відхід від жорстких обмежень
З плином часу стародавня практика утримуватися від їжі до вечора стала для людей важко здійсненною, тому, пізніше в XIV (чотирнадцятому) столітті, єдина трапеза була перенесена на день.
Згодом, щоб дати можливість людям трохи підкріпитися перед сном, було додано ще один легкий перекус увечері. Він отримав назву “collatio”, від латинського слова, яким називалися святоотцівські читання, що читалися в монастирі під час цієї трапези.
Пізніше додали ще один прийом їжі вранці. Обмеження на вид вживаної їжі також із плином часу полегшили. Якщо в середні віки нормою було утримання від м’яса, яєць і молочної їжі, то в XX (двадцятому) столітті залишилося тільки обмеження на м’ясо.
Два види посту
Багато цікавої інформації про Великий піст міститься в Кодексі Канонічного Права (ККП) 1917 р. Згідно з його канонами (кан.1251) у Католицькій церкві розрізняють дві роздільні категорії посту.
Це піст і утримання:
- Піст – це обмеження кількості вживаної їжі на день. Дозволено один повноцінний прийом їжі, і, при цьому, не забороняються два прийоми їжі вранці та ввечері. Варто зазначити, що те, яка це буде їжа і в якій кількості її можна подати на стіл, визначається місцевими традиціями і звичаями.
- Утримання означає, що заборонено вживати в їжу м’ясні продукти (кан. 1250).
Розклад постів у католиків
Згідно з Кодексом Канонічного Права традиційний розклад постів у католицькій церкві має такий вигляд.
Великий піст:
- Усі дні, крім неділь – піст (без заборони на м’ясо);
- П’ятниці та суботи – піст і заборона на м’ясні страви;
- Попільна середа (день початку Великого посту) – піст і утримання від м’яса;
- Велика П’ятниця – піст і утримання від м’яса;
- Велика Субота – піст і утримання від м’ясних продуктів (до полудня).
Важливо зазначити, що такі правила діяли до реформ середини XX століття.
Не тільки обмеження в їжі
Слід пам’ятати, що Піст – це не лише відмова від певних продуктів, це ще й очищення душі. Під час посту потрібно наповнювати храм своєї душі, світлими думками, добрими справами, молитвами, спілкуванням із Богом.
У минулі століття під час передвеликоднього Посту в Польщі також дотримувалися таких звичаїв.
- не було заведено грати веселі польки та мазурки. Можна було грати тільки похмурі думки та ноктюрни.
- діти під час посту ховали свої іграшки, залишаючи тільки найпростіші й невигадливі, а замість казок їм читали житія святих.
Цікаво, що в ХІХ столітті чоловіки мали відмовитися від алкоголю та сигар. Їм також рекомендувалося утримуватися від інтимних стосунків. Щодо жінок, то вони прикрашали себе чорними агатами або дрібничками з чорного дерева й онікса в сріблі.
StudentPortal хоче звернути увагу своїх читачів на те, що Великий піст у Церкві розглядають як час покаяння і звернення до Бога, тому й запроваджують деякі посильні обмеження. Їхня мета не зламати волю і позбавити деяких задоволень, а дати час тлінній Душі подумати про вічне і про те, що вона може принести в цей світ.
Марія Місник
