Обновлено 09.09.2025 Studentportal
Вроцлав — одне з найдивовижніших і найкрасивіших міст Польщі. Розташоване на берегах річки Одри, воно славиться безліччю мальовничих мостів, затишними вуличками Старого міста і неповторною архітектурою.
Давайте разом з нами дізнаємося про це місто трохи більше.
Коротко про місто
Місто Вроцлав вважають одним з найкрасивіших і найцікавіших для туристів міст у Польщі. Його статус і значення давно вийшли за рамки економічного та освітнього центру.
Вроцлав є одним з найстаріших міст Польщі. Місто розташоване по обидва боки річки Орди, і через його територію проходить багато каналів, створюючи «острівці». З цієї причини місто ще називають «Польською Венецією».
Вроцлав є четвертим за чисельністю населення містом країни, так як в його агломерації проживає понад мільйон чоловік. У самому місті проживає близько 640 тисяч чоловік.
Площа міста становить приблизно 293 км², що дозволяє йому поєднувати щільну міську забудову з зеленими зонами, парками і набережними вздовж Одри.
Завдяки унікальному географічному розташуванню у Вроцлаві завжди м’яка зима і тепле літо. Такий клімат робить місто комфортним для проживання і привабливим для туристів у будь-яку пору року.
Історія міста Вроцлав
В історії можна побачити й інші назви цього міста, такі як: Бреславль або Вратислава. Через місто протікає п’ять річок: Одра і чотири її притоки. Складається Вроцлав з п’яти районів Псе-Поле, Середмістя, Старе Місто, Кшики, Фабрична.
Існує легенда про те, що місто заснував чеський князь Вратислав, який правив у 915-921 роках. У 990 році Вроцлав і всю Сілезію завоював польський князь Пястов Мешко I. А вже через десять років, його син Болеслав Хоробрий разом з Оттоном III ввели в місто римсько-католицьке єпископство. У 1138 році Вроцлав став столицею Польщі, але потім місто перейшло під владу Чеського королівства князівства Сілезії. У 1241 році Вроцлав захопили і розорили монголи.
У 1261 році місто було відновлено після навал, також воно отримало магдебурзьке міське право.
У 1335 році перебував у складі Чеського королівства, служив при цьому ареною для битв між Угорщиною, Польщею та Чехією. А з кінця п’ятнадцятого століття у зв’язку з тим, що місто було під владою Габсбургів, сильно збільшилася його германізація.
У 1741 році, після війни за австрійську спадщину місто було приєднане до Пруссії. У дев’ятнадцятому столітті місто було текстильною столицею Німеччини і було важливим залізничним вузлом. З 1933 року змінили герб міста, оскільки букву W вважали слов’янською. Передмістя і багато районів, які носили слов’янські назви, перейменували. А всі польські та чеські меншини переслідувалися і депортувалися в концтабори. З 1945 року 9 травня Вроцлав офіційно перейшов під польське федеративне управління.
Визначні пам’ятки Вроцлава
Вроцлав – це європейське місто, в якому поєднується шик і сучасність. Гуляючи по ньому, кожен може відкрити для себе безліч унікальних пам’яток.
Старе місто
У самому центрі старого міста знаходиться велика старовинна ринкова площа. Це привабливе і жваве містечко, яке знаходиться в оточенні яскраво пофарбованих фасадів. У цьому місці так і кипить бурхливе життя. Колись ще в середньовіччі тут велася жвава торгівля, укладалися договори і вершилися суди. З усіх боків площі знаходяться вишукані особняки з цікавими назвами, такими як: «Під золотим сонцем», «Під золотим глечиком», «Під грифами і подібними» .
Колись в цих особняках зупинялися імператори, королі і президенти. Зараз ці фешенебельні споруди вражають своєю стильною архітектурою різних епох. У них можна побачити елементи бароко, готики і ренесансу. У центрі площі, як і на інших ринкових площах, знаходиться Ратуша.
Міська Ратуша
Вже протягом семи років велична і граціозна Вроцлавська ратуша прикрашає місто. Ратуша є перлиною готичної радянської архітектури. Зі східного боку можна спостерігати готичний стиль, представлений витонченим фасадом з годинником п’ятнадцятого століття. З південного боку знаходиться фасад, прикрашений геометричним і рослинним орнаментом. У самій ратуші знаходяться надзвичайно красиві склепінчасті зали. Перед Ратушею знаходиться ще одна пам’ятка – зроблений з каменю ганебний стовп п’ятнадцятого століття.
Ганебний стовп
До п’ятнадцятого століття стовп був зроблений з дерева. Зараз же цей стовп зроблений з каменю, на вершині якого знаходиться фігура середньовічного ката зі шпагою і різками. Звичайно ж, в наш час біля нього збирається безліч людей, щоб зробити фотографію, а в середньовіччі навряд чи хтось хотів опинитися біля цього судного місця.
Свідницький підвал
Як кажуть місцеві жителі: «Хто не був у Свідницькому підвалі, той не був у Вроцлаві». У підвалі знаходиться дев’ять залів, в яких відвідувачі мають можливість скуштувати смачне пиво «шпец», цьому пиву навіть присвячено безліч віршів. Свідницький підвал з пивоварнею з’єднує підземний коридор.
Кафедральний собор Іоанна Хрестителя
Собор Іоанна Хрестителя заснували в 1000 році, він є першим собором у стилі готики в Польщі. У 1037 році його зруйнували, після чого кілька разів ретельно відновлювали. Але в 1945 році німці зробили з собору склад боєприпасів, в результаті чого собор був повністю зруйнований.
В наші дні ми бачимо результати великих праць і реконструкцій, завдяки яким максимально точно передається вигляд Кафедрального собору в тринадцятому чотирнадцятому столітті. Як всередині будівлі, так і зовні собор прикрашений середньовічними спорудами. З західного боку собору біля головного входу знаходиться портик, який виконаний в готичному стилі чотирнадцятого століття. З іншого боку собору, можна побачити середньовічну східну трубу. Вона виконана у вигляді голови дракона з відкритою пащею, в чому проглядається стиль ренесансу.
Всередині самого костелу зачаровує вигляд шикарного вівтаря із зображенням Діви Марії, чудові ікони і надзвичайно красиві вітражі, зроблені за проектом Станіслава і Христини Пекальських. В наші дні в соборі знаходиться кафедра Архиєпархії Вроцлава.
Вроцлавський університет
Великий інтерес у туристів викликає цей університет з багатою історією. Його головний корпус розташований в замку, який раніше належав роду Пястів. У п’ятнадцятому столітті, на території цього замку проходила діяльність єзуїтського ордену. На основі якого була утворена школа для здобуття вищої освіти. Тільки в 1702 році імператор Австрії Леопольд I підписав указ, за допомогою якого школа була перетворена на Вроцлавський університет, який довгий час перебував під державною опікою самого імператора.
На другому поверсі навчального закладу знаходиться розкішна актова зала. Він носить назву аули Леопольдіна, прикрашений позолотою і різнокольоровими розписами. Також в залі знаходиться багато красивих скульптур в стилі польського бароко.
Японський сад
Також дуже привабливою пам’яткою є жива реліквія – Японський сад. У Шчитницькому парку в 1913 році проходила Всесвітня виставка садового мистецтва. Садівник з Японії облаштував сад за всіма вимогами, які існували на той момент. Цей сад став просто перлиною виставки.
Після експозиції з саду було вивезено багато елементів японського мистецтва. Але влада Вроцлава прийняла рішення реконструювати сад і повернути йому колишній вигляд. Для реалізації цього задуму до міста були запрошені японські фахівці, щоб вони відновили природну пам’ятку мистецтва. Так, що в наші дні туристи можуть сповна насолодитися куточками живої пам’ятки міста.
Костел Святої Єлизавети
Звичайно ж, не можна пройти повз одну з найкрасивіших будівель міста – Костел Святої Єлизавети. Цей храм побудований у готичному стилі, він має величну дзвіницю, висота якої досягає дев’яноста метрів. У середньовіччі ця вежа була на сорок метрів вищою. Але в п’ятнадцятому столітті стався бурхливий ураган, і вежа постраждала, на щастя, обійшлося без людських жертв. Після цього почала ходити легенда про те, що ця вежа була під заступництвом ангелів. Сьогодні костел є римо-католицьким костелом Вроцлавського гарнізону Війська Польського.
Будинки «Яся» і «Малгося»
Біля костелу Святої Єлизавети знаходяться будинки костельної прислуги, могильників і дзвонарів. Зараз там залишилося всього два будинки під назвою «Яся» і «Малгося». Вони і служать воротами до церкви. Будинки з’єднані між собою аркою, на якій видно латинську фразу, яка говорить «Смерть — Ворота життя». Давним-давно за цими воротами знаходилося кладовище.
У цих будинків такі незвичайні назви, взяті з польської казки, яка має такий же зміст, як російська казка «Аленушка і Іванушка». У будиночку поменше під назвою «Яся» знаходиться майстерня знаменитого художника Станкевича. А ось другий будиночок «Малгося», місцева влада хоче віддати музею гномів, а також Товариству Любителів Вроцлава.
Скульптури Гномів
Гноми, або по-польськи krasnoludki, користуються популярністю як у туристів, так і у місцевих жителів. Ці невеликі скульптури є символами Вроцлава. Маленькі фігурки гномів розкидані по всьому місту, їх у Вроцлаві близько п’ятдесяти штук, кожен з них має якесь значення. Ну, наприклад, біля входу в стоматологію можна побачити гнома, який вириває зуб, а біля входу в банк гнома, який знімає гроші з банкомату.
Чому варто відвідати Вроцлав?
Вроцлав — це не просто чергове європейське місто з багатим минулим, а місце, в якому хочеться зупинитися і подивитися на світ уважніше.
Головна особливість Вроцлава — його багатошаровість. Сьогоднішній жвавий мегаполіс колись був центром об’єднання різних культур: польської, чеської, німецької та єврейської. Це вплинуло на архітектуру, традиції і навіть кухню міста.
Приїхавши сюди, можна в один день помилуватися готичною величчю кафедрального собору, насолодитися сучасними арт-об’єктами на вулиці, а ввечері розслабитися в затишних кафе Старого міста. І, звичайно, не можна пройти повз знаменитих вроцлавських гномів — маленьких бронзових скульптур, що стали символом міста.
Приїхавши до Вроцлава, варто обов’язково спробувати традиційний польський бігос, пироги з різними начинками, а також вроцлавське пиво, яке славиться своєю якістю.
Це унікальне місто, яке поєднує в собі всі грані Європи — від величних соборів до тихих вуличок з гномами, від жвавих площ до спокійних набережних Одри.
Редакція StudentPortal впевнена, що кожен, хто хоча б раз побуває у Вроцлаві, забере з собою не тільки сувеніри, а й частину тепла цього міста, саме тому в нього хочеться повертатися знову і знову.
Марія Місник
