Обновлено 03.03.2024 Studentportal
Януш Корчак був відомим польським лікарем, педагогом і письменником. Однак прославився він насамперед як засновник теорії про те, як правильно виховувати дітей. Його дитячі книжки здобули популярність далеко за межами Польщі.
Саме письменницький талант і популярність могли стати його порятунком від відправки до німецького концтабору. Однак Януш Корчак, як і своє життя, так і смерть присвятив дітям і це стає зрозумілим, коли вивчаєш біографію великого педагога.
Участь у допомозі дітям-сиротам
1921 рік став періодом, коли Януш, нарешті, зміг реалізувати свої плани щодо створення літніх таборів для дітей його Сирітського будинку. Товариство “Допомога сиротам” отримало в подарунок землю з будівлями в гміні Вавер, яку виділило для цього. Там побудували навчальну майстерню, де хлопці могли вивчати садівництво та землеробство.
Також Корчак активно викладав, зокрема в Державному інституті спеціальної педагогіки. Отримані гонорари він витрачав на утримання Будинку сиріт, яким керував до кінця свого життя.
Триває й письменницька діяльність – 1926 року Януш заснував перший унікальний журнал для дітей та підлітків “Mały Przegląd”, який виходив до 1939 року.
Переломний момент
Коли 1933 року Адольф Гітлер прийшов до влади в Німеччині, Януш починає помічати, як у Польщі починає зростати нетерплячість до євреїв. Оскільки громадський діяч відносив себе і до польського, і до єврейського народу, він намагається згладжувати зростаючу напруженість.
Відомого педагога запрошують як ведучого циклу дитячих передач. Називаючи себе Старий Доктор Януш звертався до юних глядачів, розповідаючи їм цікаві історії. У 1936 році, коли зросли антисемітські настрої, радіопередачу заборонили і повернулася вона тільки 1939 року, коли Польща вже була окупована.
Друга світова війна та окупація
З початком німецької окупації великий педагог активно шукав матеріальної підтримки для Сирітського будинку. Влітку 1940 року йому непосильною працею вдалося забрати дітей до літнього табору в “Рожичку”.
Після того, як у жовтні 1940 року німецька окупаційна влада видала наказ про створення Варшавського гетто, 150 дітей з Дитячого будинку було переселено в приміщення торгової школи Roeslerów на вул. Ходна.
Під час переселення Корчака заарештували й ув’язнили в Пав’яку після того, як він вступив у конфлікт з окупаційною владою з приводу конфіскованого візка картоплі, що належав сиротам.
Покарання посилило й те, що його затримали без пов’язки із зіркою Давида, яку змушені були носити євреї. Через місяць його звільнили після того, як його друзі та колишні учні внесли заставу.
Шлях до смерті
У жовтні 1941 року у зв’язку зі зменшенням площі Варшавського гетто 200 дітей, вихованців Будинку сиріт, знову переселили. Цього разу це було приміщення, де умови були набагато гіршими. Завдяки зусиллям Корчака та його помічниці Вільчинської вдається створити в учнів ілюзію “нормальності”.
Увесь цей час Януш не припиняв шукати матеріальної допомоги для дітей-сиріт, писав листи, клопотання та безпосередньо звертався до різних установ і приватних осіб. Він не прийняв пропозицію своїх друзів, які заохочували його покинути гетто і перебратися до притулків, приготованих для нього на боці арійців. Педагог вважав за краще залишатися зі своїми дітьми і зробити все можливе, щоб полегшити їхню долю.
У зв’язку зі складною ситуацією в дитячому будинку на вулиці Дільній, де перебувало близько 600 дітей, Корчак домігся від Єврейської ради дозволу бути вихователем у цьому закладі. Тож із лютого 1942 року в надзвичайно важких умовах опікувався двома дитячими будинками.
Корчак не припиняв і свою творчу діяльність. 18 липня в Будинку дитини відбувся показ п’єси Рабіндраната Тагора “Пост”, який підготували та розіграли діти. Вибір теми директор Будинку сиріт аргументував тим, що дітей треба готувати до гідної та свідомої смерті.
22 липня 1942 року німці розпочали акцію знищення Варшавського гетто.
Останні миті життя Корчака
5 серпня 1942 року Януша Корчака і його давню співробітницю Стефанію Вільчинську з їхніми вихованцями з Притулку для сиріт вивели на Привокзальну площу.
Поїзд мав відвезти їх спершу в Умшлагплац, а звідти – у табір смерті Треблінка. Перед поїздкою Янушу знову пропонують врятуватися з поваги до його літературної та педагогічної діяльності. Однак письменник, усвідомлюючи, яка жахлива смерть чекає на його дітей, повертається до них, щоб якось підбадьорити й заспокоїти.
По приїзду в концтабір Януш Корчак постійно перебуває біля дітей, розповідає їм смішні історії та казки.
Загинув великий педагог разом зі своїми вихованцями 6 серпня 1942 року в одній із газових камер. На жаль, на сьогодні невідоме місце поховання видатного польського письменника, проте жива його літературна спадщина і безцінні наукові праці про правила виховання дітей.
Ця стаття в StudentPortal ще раз переконує читачів у тому, наскільки страшна війна і як вона ламає долі та життя людей.
