Обновлено 03.03.2024 Studentportal
Януш Корчак (при народженні Генрік Ґолдшміт) знакова для польської педагогіки та літератури постать. Він залишив після себе багату культурну спадщину. Свої погляди на виховання дітей він виклав у працях “Як любити дитину”, “Право дитини на повагу” і “Виховні хвилини”.
Серед його творів, адресованих дітям, найвідоміші: “Король Метт Перший”, “Король Метт на безлюдному острові”, “Банкрутство маленького Джека”, “Чарівник Кайтусь” і “Коли я знову буду маленьким”.
Він також був автором романів на соціальні теми, як-от “Діти вулиці” та “Дитина вітальні”, а також інших творів, зокрема, “Наодинці з Богом” і драми “Сенат божевільних”.
Життя Януша Корчака було присвячене турботі про дітей, їхньому вихованню та навчанню. У цій статті ви знайдете найважливіші події з життя великого польського діяча.
Дитинство та юність
Януш Корчак народився 22 липня 1878 або 1879 року у Варшаві в багатій єврейській родині. Причиною неточності дати народження письменника є нехтування його батьком, досить успішним адвокатом, реєстраційних формальностей. Однак ще за життя Корчака вважалося, що він народився 1878 року.
При народженні майбутньому літератору дали польське ім’я “Генрик”. Сам педагог неодноразово заявляв, що незважаючи на своє єврейське коріння, він себе зараховує і до польського народу, оскільки в його родині свято шанували традиції та культуру Польщі.
1891 року Януш розпочав навчання в російській філологічній гімназії у варшавському районі Прага. Будучи юнаком, він не любив вчитися, хлопчикові були чужі жорсткі методи виховання і навчання тих часів. Водночас Корчак дуже любив літературу і присвячував її вивченню весь свій вільний час. Попри те, що навчання в гімназії відбувалося російською, Януш читав твір польською мовою і згодом цією ж мовою, яку вважав своєю рідною, створював свою творчість.
Початок літературної діяльності
1896 року, ще в молодшій школі, Януш дебютував у гумористично-сатиричному тижневику “Кільце”, як автор гуморески “Гордий вузол” про виховання дітей. З цим журналом він співпрацював до 1904 року, опублікувавши близько 250 текстів.
У 1898 р. письменник узяв участь у літературному конкурсі на ім’я Драма Ігнація Падеревського “Якою дорогою?”, яку він підписав псевдонімом “Янаш Корчак”, узятим із назви роману Юзефа Ігнація Крашевського “Історія Янаша Корчака та прекрасного мечника”.
Того ж року, закінчивши неповну гімназію, розпочав навчання на медичному факультеті Імператорського Варшавського університету.
У 1899 році письменник-початківець поїхав до Швейцарії, щоб більше дізнатися про діяльність Йогана Генріха Песталоцці, творця сучасної системи і методу початкової освіти дітей.
Становлення великого педагога
Після повернення на батьківщину в 1900 р. Януш став слухачем таємного “Літаючого університету”, де читали лекції видатні вчені Польщі, серед яких: Ян Владислав Давид, Юзеф Кшивицький і Вацлав Налковський.
У цей період пан Корчак дізнавався про умови життя бідних у Варшаві з Повісля, Старого міста та Охоти, особливо цікавлячись долею єврейських дітей. Результатом цього досвіду стала серія статей, опублікованих у “Wędrowiec” під назвою: “Діти і виховання”.
1901 року вийшов його перший роман “Діти вулиці”. Через рік Януш почав працювати в “Товаристві вільних читалень”.
У 1904 р. публіцист розпочав співпрацю з тижневиком “Głos”, де опікувався науковими, літературними та громадсько-політичними питаннями, публікуючи статті, зокрема, про безпритульних і знедолених дітей, а також реформам у сфері шкільного навчання та виховання.
Медична практика
1905 року, отримавши диплом лікаря, Януш почав працювати в дитячій лікарні, яка була призначена для пацієнтів єврейського віросповідання. Лікування в госпіталі було безкоштовним.
Того ж року у зв’язку з російсько-японською війною, що тривала, він був мобілізований військовим лікарем і відправлений на Далекий Схід.
За рік після повернення з фронту вийшов друком роман Януша Корчака “Дитя з вітальні” з критикою буржуазних методів виховання, який приніс йому славу і визнання.
Попри свою популярність серед читачів, письменник продовжував зосереджуватися на безкоштовному лікуванні бідних дітей. Його обурював низький рівень та обсяг медичної допомоги бідним людям, про що він неодноразово свідчив у пресі.
У 1907 році він поїхав до Берліна, щоб поглибити свої знання і практику в галузі педіатрії. Потім Януш з тією самою метою відвідав Париж і Лондон, відвідуючи різні навчальні заклади та формуючи свої власні принципи і правила навчання і виховання дітей.
Заснування Будинку сиріт
1909 року Януш стає одним із членів єврейської організації “Допомога сиротам”, яка надавала допомогу безпритульним дітям у Варшаві. Коли 1912 року товариство побудувало Будинок сиріт, Корчак залишає лікарню, в якій працював останні сім років, і стає його директором. Разом зі Стефанією Вільчинською, головним вихователем Будинку, вони працювали там без отримання будь-яких винагород.
Сирітський будинок під керівництвом Корчака став унікальним місцем, де кожен із підопічних був “господарем, працівником і керівником”, а дитяча громада діяла “на засадах справедливості, братерства, рівних прав і обов’язків”.
Часи Першої світової війни
Після початку Першої світової війни 1914 року Януш Корчак був призваний до російської армії і служив польовим начальником військового шпиталю в Україні.
Через три роки він приїхав до Києва і почав працювати педіатром у притулках для українських дітей і психологом у польському дитячому садку.
У червні 1918 р. йому вдалося повернутися на свою Батьківщину в Польщу. З 1919 р. у Прушкові разом із Марією Фальською заснував заклад для польських дітей “Nasz Dom”.
Знакова книга
У 1919-1920 роках Януш Корчак брав участь у польсько-радянській війні в чині майора, працюючи лікарем у військових епідемічних госпіталях. У цей період виходить найважливіша педагогічна праця Корчака “Як любити дітей”.
У ній письменник описує етапи дорослішання дітей до моменту повноліття. Більшу частину книги Януш Корчак присвячує головному принципу спілкування і виховання дітей – любові.
На думку StudentPortal, у цій книжці польському педагогу вдалося успішно сформулювати важливі поради для батьків і вчителів, які актуальні й сьогодні.
