Обновлено 07.08.2026 Studentportal
У центрі Познані, неподалік від жвавих вулиць і торгового центру Stary Browar, є невеликий парк, де міський шум ніби відступає на другий план. Це Парк Яна Генрика Домбровського (Park Jana Henryka Dąbrowskiego) — зелений куточок, історія якого значно цікавіша, ніж може здатися під час звичайної прогулянки.
Сьогодні тут можна просто посидіти на лавці, пройтися алеями або сховатися від спеки під деревами. Але колись на цьому місці була шляхетська садиба, пізніше — релігійні кладовища, а згодом природний заповідник. Друга світова війна майже повністю знищила територію, проте після 1945 року її поступово перетворили на громадський парк.
Від шляхетської садиби до міського парку
Історія території, на якій розташований парк Я.Домбровського, починається ще задовго до його відкриття. У XVIII — на початку XIX століття тут знаходилася садиба польської шляхти. Спочатку земля належала родині Мєльжинських, а пізніше перейшла до родини Мицельських.
Навколо садиби був великий сад із алеями, фруктовими насадженнями, ставками та старими липами. Місце мало вигляд типового заміського маєтку, хоча сьогодні важко уявити таку картину посеред сучасної Познані.
Садиба була не лише приватним помешканням. Тут приймали гостей, влаштовували зустрічі та урочистості. У першій половині XIX століття маєток залишався одним із місцевих осередків суспільного життя. Сам будинок із високим мансардним дахом проіснував значно довше, ніж можна було б очікувати, і остаточно його розібрали лише у 1970-х роках під час міської перебудови.
Коли тут було кладовище
У 1832 році частину території придбала місцева релігійна громада. Колишній сад поступово змінив своє призначення — тут з’явилося кальвіністське кладовище.
Пізніше територія перейшла до лютеранської парафії Святого Петра, і тут почало діяти старолютеранське кладовище. Воно відрізнялося від звичних нам міських цвинтарів. Територію спланували у пейзажному стилі: серед зелені проходили алеї, а між деревами стояли надгробки у формі колон, обелісків і кам’яних ваз.
Саме частина цього старого планування й сьогодні допомагає зрозуміти, яким було це місце понад сто років тому.
Заповідна територія і равлики
На початку XX століття кладовище поступово втрачало своє первісне призначення. У 1936 році поховання припинили, а територію вирішили перетворити на природний об’єкт.
У парку росли різні види дерев і декоративних кущів, а особливий мікроклімат сприяв появі рідкісних видів сухопутних равликів. Саме тому територія стала цікавою не лише з історичної, а й з природничої точки зору.
Для Познані це було досить незвичайне поєднання: колишній цвинтар поступово перетворювався на зелений природний простір просто в межах міста.
1945 рік: майже повне знищення
Найважчий період в історії цього місця припав на кінець Другої світової війни.
У лютому 1945 року за Познань точилися запеклі бої. Район, де сьогодні розташований парк, також опинився в зоні бойових дій. Неподалік знаходився «Будинок воїна» (Dom Żołnierza), який під час німецької окупації використовувався гестапо.
Обстріли та пожежі практично знищили територію. Було пошкоджено або зруйновано старі надгробки, загинула значна частина дерев і паркових насаджень. Не пережили воєнних подій і колонії равликів, які свого часу зробили цю територію відомою серед природознавців.
Після завершення війни постало питання: що робити з місцем, яке фактично втратило свій колишній вигляд?
Кладовище вирішили не відновлювати. Натомість територію почали облаштовувати як громадський зелений простір.
Від Парку Визволення до Парку Домбровського
У повоєнні десятиліття парк мав назву Парк Визволення (Park Wyzwolenia). Так його називали до 1990 року.
Після політичних змін у Польщі територія отримала нову назву — Парк Яна Генрика Домбровського. Вона пов’язана з одним із найвідоміших польських військових діячів кінця XVIII — початку XIX століття.
Хто такий Ян Генрик Домбровський?
Ян Генрик Домбровський (1755–1818) був польським генералом і одним із творців Польських легіонів в Італії, які воювали на боці Наполеона Бонапарта.
Його ім’я добре знайоме кожному поляку ще й завдяки польському державному гімну. У 1797 році Юзеф Вибицький написав «Mazurek Dąbrowskiego» — пісню, присвячену надії на відновлення польської державності. У тексті звучить заклик до Домбровського вести польські легіони з Італії на батьківщину.
Згодом ця пісня стала Національним гімном Польщі. Тому назва парку має для поляків не лише історичне, а й символічне значення.
Парк поруч зі Stary Browar
Сьогодні Парк Яна Домбровського займає близько чотирьох гектарів і розташований поруч із одним із найвідоміших сучасних комплексів Познані — Stary Browar.
Це сусідство особливо цікаве тим, що тут буквально зустрічаються різні епохи. З одного боку — дерева, старі паркові алеї та сліди колишнього кладовища. З іншого — сучасна архітектура торговельного, мистецького та бізнесового центру.
Stary Browar виник на місці історичної броварні XIX століття. Під час реконструкції комплексу особливу увагу приділили тому, щоб нова архітектура не виглядала чужорідною поруч із історичною забудовою та зеленим простором.
Саме тому парк сьогодні часто сприймається як природне продовження Stary Browar. Після покупок або відвідування виставки тут можна буквально за кілька хвилин опинитися серед дерев і спокійних алей.
«Не-пам’ятник» і сучасне мистецтво
Парк цікавий не лише своєю історією. Тут можна побачити й сучасне мистецтво.
У 2010 році в північно-східній частині парку встановили скульптурну композицію «Nie-pomnik» («Не-пам’ятник») авторства познанського скульптора Норберта Сарнецького.
Робота відрізняється від традиційних пам’ятників. Тут немає звичного високого постаменту чи героїчної фігури, яку потрібно розглядати здалеку. Скульптура безпосередньо взаємодіє з міським простором і стає частиною маршруту звичайного перехожого.
Поруч зі Stary Browar також можна зустріти інші мистецькі об’єкти та елементи виставкових проєктів. Через це парк час від часу змінює свій вигляд і залишається цікавим навіть для тих, хто вже бував тут раніше.
Що залишилося від старого парку
Якщо просто пройтися центральними алеями, можна й не здогадатися, що колись тут знаходилося кладовище. Але уважному відвідувачу варто придивитися до деталей.
Уздовж вулиці Огродової (Ogrodowa) збереглася мальовнича каштанова алея. Її планування нагадує про стару структуру лютеранського кладовища.
На території також можна побачити основу ампірної колони — один із небагатьох фрагментів старого надгробка, який пережив бої 1945 року. Окремі старі ясени, липи та каштани теж нагадують про довгу історію цього місця.
Ще одна цікава споруда поруч із парком — Церква Святого Хреста, методистський храм, збудований у 1885–1886 роках. Її присутність додає району особливої атмосфери й допомагає краще відчути історичний характер цієї частини Познані.
Чому варто відвідати Парк Яна Домбровського
Парк Яна Генрика Домбровського не належить до тих туристичних місць Познані, заради яких доводиться стояти в черзі. Саме в цьому і полягає його привабливість.
Тут можна зробити невелику паузу під час прогулянки центром міста, посидіти серед дерев, роздивитися старі фрагменти кладовища або просто пройтися до Stary Browar. А якщо знати історію цього місця, звичайна прогулянка стає набагато цікавішою.
На невеликій території фактично зібрана історія кількох століть: шляхетська садиба, релігійні кладовища, природний заповідник, воєнні руйнування і повоєнне відновлення. Сьогодні все це майже непомітно поєднується з сучасною Познанню.
Тож якщо під час подорожі ви будете думати, що подивитися в Познані після головних туристичних локацій, зверніть увагу на Парк Яна Домбровського. Візьміть каву в Stary Browar, прогуляйтеся його алеями та спробуйте відшукати ті деталі, які зберегли пам’ять про минуле.
Ми в StudentPortal впевнені, що такі місця хоча і не завжди знаходяться в списку відомих туристичних місць, проте надихають та допомагають краще пізнати Польщу.
Марія Місник
