Обновлено 15.03.2021 Studentportal.pl
Коли заходить мова про внесок Польщі в розвиток астрономії, всі ми природно згадуємо ім’я Миколи Коперника, великого польського вченого і мислителя, який здійснив революційний переворот у світовій науці того часу.
Однак, крім Коперника, Польща дала світу ще одного видатного вченого – астронома, який зробив величезний внесок у розвиток цієї науки і прославив свою Батьківщину. І хоча цей учений не настільки відомий, як Коперник, він теж прославився своїми відкриттями, дослідженнями та винаходами. Його ім’я – Ян Гевелій.
Пам’ятник Яну Гевелію в Гданьську
Життєвий шлях видатного польського вченого
Ян Гевелій – видатний польський астроном і … пивовар
Ян Гевелій (Jan Heweliusz) народився 28 січня 1611 року в Гданську в заможній родині пивоварів. Предки майбутнього вченого на початку XVI століття переселилися до Польщі з Сілезії та зайнялися пивоварінням, яке стало їх сімейним бізнесом, що дозволив заробити пристойний стан. Завдяки підприємливості та успішному веденню комерції, сімейство Гевеліїв досягає популярності, пошани й поваги, а дід Яна Гевелія – Міхал, входить до магістрату Гданська.
Ще в ранньому дитинстві маленький Ян починає проявляти допитливість, кмітливість і жвавий розум. У 1618 році він вступає на навчання до Гданського Академічного ліцею, де під впливом свого викладача Петра Крюгера захоплюється астрономією та виготовляє свої перші астрономічні інструменти.
У 1622 році 11-річний Ян Гевелій вступає до університету в м. Крулевец (Кенігсберг) на факультет вільних мистецтв. У 1630 році він вже вивчає економіку та юриспруденцію в Лейденському університеті (Голландія), а через рік вирушає в подорож по іншим містам і країнам Європи.
Молодий Гевелий відвідав Париж і Лондон, де йому вдалося познайомитися з багатьма видатними вченими того часу і згодом підтримувати з ними науковим зв’язок, про що свідчить листування між ними й польським вченим.
У 1634 році Гевелій повертається на Батьківщину в Гданськ і одружується зі своєю першою дружиною Катажиною Ребешке. В якості приданого він отримує будинок, на даху якого в 1641 році він будує свою першу астрономічну обсерваторію, яка є в той час, найбільшою в Європі.
Саме там Гевелій починає проводити астрономічні спостереження і робить свої перші наукові відкриття.
Обсерваторія Яна Гевелія, побудована на даху його будинку
Після смерті своїх батьків Гевелій вступає в спадок і стає володарем сімейного пивоварного бізнесу та великого капіталу, що робить його фінансово незалежним і дозволяє йому повністю віддатися науці й дослідженням.
Сучасний макет обсерваторії Яна Гевелія
Після смерті своєї першої дружини, Ян Гевелій в 1664 році одружується на Ельжбеті Коопман, що походить із багатої голландської сім’ї. Треба відзначити те, що Гевелію дуже пощастило з вибором дружини, яка будучи люблячою дружиною, турботливою матір’ю і гарною господинею, під впливом свого чоловіка захоплюється астрономією. Дружина Гевелія стає вірним другом і помічником у всіх його наукових дослідженнях. Ельжбета допомагала і асистувала Яну у всіх дослідах, а після його смерті продовжила дослідження свого чоловіка й публікувала його наукові праці.
Ян Гевелій разом зі своєю дружиною Ельжбетою
Наукове визнання
Наукові досягнення й відкриття Яна Гевелія були визнані не лише в науковому світі, а й серед коронованих осіб Європи.
За визначні досягнення в розвитку науки 1664 року Гевелій першим з іноземців став почесним членом Лондонського наукового королівського товариства, що був на той час однією з елітних європейських наукових організацій.
У 1666 році йому було запропоновано очолити керівництво щойно збудованою Паризькою астрономічною обсерваторією. Однак польський учений відмовився від подібної пропозиції з особистих причин.
Незважаючи на те, що Гевелій був досить заможною і фінансово незалежною людиною, його наукова діяльність привертала пильну увагу багатьох меценатів, які спонсують її. Ставши знаменитим завдяки своїм науковим роботам, польський учений користувався повагою і визнаним авторитетом навіть серед коронованих осіб.
Серед його меценатів були польські монархи – королева Людвіка Марія і король Ян II Казимир (1648 – 1668) у 1659 році відвідали його обсерваторію. Побачене, настільки вразило короля, що він прийняв рішення нобілітувати, тобто включити Гевелія до шляхетського стану (на жаль, польський Сейм не затвердив це рішення) і надати привілей на публікацію його наукових друкованих робіт.
У 1664 році французький король Людовик XIV (1643 -1715), іменований сучасниками Король-Сонце, надав Гевелію щорічну пенсію в розмірі 1200 франків. На знак своєї вдячності польський учений присвятив французькому монарху дві свої наукові роботи.
У 1668 році великий коронний маршалок Ян Собеський, який став згодом польським королем Яном III (1674 – 1696), гостював у Гевелія і замовив йому набір астрономічних інструментів, який астроном особисто для нього виготовив. Слід зазначити, що Собеський завжди ставився до Гевелія з теплотою, що була заснованана взаємній повазі й дружбі.
А ставши вже польським королем, Собеський призначив в 1677 році Гевелію щорічну пенсію в розмірі 1000 флоринів. На знак подяки Гевелій присвятив польському королю атлас зоряного неба “Firmamentum Sobiescianum”. У 1683 році на честь Яна III Собеського, який розгромив турків у битві під Віднем, Гевелій назвав одне з виділених їм сузір’їв – Щит Собеського (Scutum Sobescian).
Сузір’я Щит Собеського, присвячене польському королю Яну III із зоряного атласу Гевелія
Коли 1679 року під час пожежі згоріла знаменита обсерваторія Гевелія, польський і французький королі на знак поваги, підтримали Гевелія і надали вченому значні фінансові кошти.
Наукова діяльність Яна Гевелія
В полі зору Яна Гевелія перебувала не тільки науково-дослідницька діяльність, а й конструювання,йі виготовлення астрономічних приладів.
Ян Гевелій прославився, як учений, який зробив багато відкриттів в різних областях астрономії і тим самим зробив видатний внесок в розвиток світової науки. Крім цього польський астроном побудував обсерваторію і здобув гучну славу, як конструктор і виробник астрономічних приладів.
Він сам виготовляв секстани і квадранти, радіус яких досягав 2 – 2,5 м і є гранично точними для свого часу.
Один з найбільших телескопів Яна Гевелія
Серед іншого, Гевелій описав принцип дії перископа і передбачив його наукове застосування, тому його вважають винахідником перископа.
Одним із його найбільш грандіозних інженерних проектів, був телескоп, який має довжину труби 45 метрів! Прилад розташовувався на стовпі за допомогою спеціальної системи блоків і канатів. А для управління цією конструкцією Гевелій залучив досвідчену команду моряків, які вміють поводитися з такелажем вітрильників.
Вивчення Місяця і відкриття його таємниць
Із самого дитинства Місяць манив Гевелія своїми таємницями й загадками, які він і намагався розгадати.
Гевелія із самого дитинства вабив і привертав Місяць, вивченню якого польський астроном згодом присвятив свою фундаментальну наукову працю “Селенографія, або опис Місяця”, опублікований в 1647 році.
Карта Місяця з наукового трактату Яна Гевелія “Селенографія”
У цій грандіозній роботі містяться перші детальні карти супутника Землі, що відрізняються великою точністю. Астроному вдалося точно визначити висоту гір на Місяці. Гевелій позначив різні об’єкти на місячній поверхні земними географічними назвами, які використовуються до нашого часу.
Він першим відкрив явище лібрації – повільного коливання небесних тіл, займався вивченням руху нашого супутника і намагався визначити відстань до нього. Також вчений описав механізм місячних затемнень і вплив фаз Місяця на зовнішній вигляд деталей його поверхні.
“Селенографія” отримала велике визнання в Європі не лише в наукових колах, а й у “сильних світу цього” – представників аристократії й монархів, адже на ті часи вважалося, що Місяць має великий вплив на життя і визначає долю людей.
Комети, планети і зірки в об’єктиві телескопа Гевелия
Спектр наукових інтересів Гевелія охоплював вивчення не лише Місяця, але й комет, планет Сонячної системи і об’єктів, що знаходяться за її межами – зірок.
У своїй революційній науковій роботі “Кометографія”, опублікованій в 1667 році, Ян Гевелій вперше систематично описав всі відомі на той час комети, історію їхніх спостережень. Польський астроном вперше висловив думку про параболічні орбіти їх руху, тоді як до нього вважалося, що комети рухаються за прямою траєкторією. До того ж він особисто відкрив чотири нові комети і спостерігав ще сім.
В поле зору польського вченого потрапило спостереження фаз Меркурія, йому вдалося визначити його кутовий діаметр. Гевелій займався вивченням кілець Сатурна, загадку і походження яких він намагався відкрити. Його цікавив рух супутників Юпітера, для яких він визначав періоди обертання.
Ян Гевелій досліджував не лише астрономічні об’єкти Сонячної системи, але і небесні тіла, що знаходяться за її межами – подвійні і змінні зірки. У 1670 році йому вперше в історії астрономії вдалося відкрити так звану нову зірку Nova Vulpeculae 1670.
В 1685 року вже на схилі років польський вчений публікує свою останню прижиттєву наукову працю “Переломний рік”, що є підсумком всіх 49 років, присвячених астрономічних досліджень. У цьому фундаментальному трактаті зібрані результати більше 20 000 спостережень Місяця, планет, комет і зірок. А наступного року астроном почав грандіозну роботу над каталогом зірок і атласом зоряного неба, однак завершити розпочату роботу він, на жаль, не встиг …
Серце видатного польського вченого перестало битися 28 січня 1687 р. співпала з його днем народження.
Після смерті вченого, завдяки фінансовій підтримці польського монарха Яна III, дружина Гевелія Ельжбета, продовжуючи справу свого чоловіка. У 1690 р. вона публікує “Каталог зірок” і заснований на ньому атлас зоряного неба “Уранія”, що стали згодом знаменитими на всю Європу.
Каталог містив результати багаторічних астрономічних спостережень Гевелія 1564 зірок і відрізнявся високою точністю. Атлас зоряного неба складався з 56 карт для кожного з сузір’їв і двох півсфер для всього неба.
У зоряному атласі, який був чудово оформлений та ілюстрований, містилися барвисті детальні зображення сузір’їв, серед яких перебувало 11, виділених саме самим Гевелієм. Серед цих сузір’їв – Щит, Гончі Пси, Жираф, Рись, Лисичка, Ящірка, Секстант, Малий Лев, Єдиноріг – зберегли свої назви і до сьогодні.
Сузір’я Оріона з Атласу зоряного неба Яна Гевелія
За видатний внесок польського вченого в розвиток світової науки, ім’ям великого астронома названі такі астрономічні об’єкти:
- Астероїд 5703 Гевелій,
- Місячний кратер Гевелій,
- Борозни Гевелія – вузькі протяжні яри на Місяці.
Ян Гевелій – видатний польський астроном, який прославив свою Батьківщину і зробив величезний внесок у розвиток світової науки. Ним було зроблено безліч великих відкриттів у багатьох галузях астрономії та оптики, а також сконструйовано багато приладів і пристосувань, що відрізняються точністю вимірів.
Сергій Розумний
Стилістична редакція – StudentPortal.pl
