Обновлено 19.12.2023 Studentportal
Святкування Різдва Христового в Польщі та в Україні схожі одне на одне, але існують і деякі відмінності. Це результат того, що обидві країни населені слов’янами і на їхніх територіях дотримуються схожих традицій.
Водночас у Речі Посполитій проповідують католицизм, відповідно поляки дотримуються релігійних звичаїв, які передаються з покоління в покоління. Як відзначають Різдво Христове (Boże Narodzenie) у Польщі?
Особлива любов до свята
Різдво – одне з найурочистіших і найважливіших свят, що відзначаються в католицькій Польщі. Воно посідає особливе місце серед багатьох польських традицій.
Поляки дуже люблять святкувати Різдво. Це свято нагадує їм про народження Ісуса Христа і є не лише надзвичайно гарним, а й найтеплішим родинним святом. Багато поколінь виросли на повазі та шануванні різдвяних традицій.
Святковий період
Першою відмінністю між святами в Україні та Польщі є дні, коли їх відзначають. Святкування Різдва в Польщі триває з 24 по 26 грудня, проте святкову атмосферу можна відчути вже на початку грудня.
Адвент (Adwent) – це підготовка до майбутніх свят. Він починається на зламі листопада і грудня і закінчується тільки на Святвечір (Wigilia), Це час, коли поляки часто намічають різного роду завдання, наприклад, обмеження себе в їжі (піст) або відмова в задоволеннях.
Подарунки відкриваються у Святвечір, а не на Новий Рік, як в Україні. Також їх роздає не Дід Мороз, а відомий усім Святий Миколай (Święty Mikołaj). Деякі дорослі переодягаються в костюм Чудотворця, щоб доставити радість своїм дітям і онукам. Цей персонаж присутній також у католицькій церкві і польські священики часто згадують його на богослужіннях.
Різдвяні традиції
Саме святкування в обох країнах схоже, але існує кілька невеликих відмінностей. Пропонуємо ознайомитися з деякими традиціями на Різдво в Польщі.
Прикрашання ялинки
Важливу роль у створенні святкової атмосфери відіграє святково прикрашений дім, у якому ялинка посідає важливе місце. Звичай вбирати ялинку увійшов до польської традиції у XVIII столітті з Німеччини.
Вважається, що ялинка захищає мешканців будинку від сил зла. Зірка, яка зазвичай знаходиться на верхівці ялинки, є символом Вифлеємської зірки.
Непроханий гість
У деяких будинках у Польщі дотримуються давнього звичаю: на Святвечір за столом символічно залишають одне вільне місце для заблукалого подорожнього, який може з’явитися на святковій вечері. Хто б не постукав у двері будинку на Святвечір, господарі мають пустити його та нагодувати.
Згідно з повір’ями, вільне місце також символізує пам’ять про померлих членів нашої родини. Вважається, що цього вечора їхні душі можуть святкувати разом.
Різдвяна вафелька
Крім того, перш ніж сісти за стіл, поляки діляться облаткою (opłatek), що символізує ділення хліба між Ісусом та його учнями під час Таємної вечері. Ділячись, близькі кажуть одне одному щирі побажання на наступний рік. На смак облатка схожа на смак пісної вафлі.
Вона символізує тіло Христа, зазвичай на ній “вибитий” образ Святої Діви Марії та Ісуса Христа. На смак також символ примирення, любові, миру, дружби та прощення.
Святкова вечеря
У Польщі, як і в Україні, на Різдво на столі прийнято ставити дванадцять страв. З підготовкою святкової вечері на Святвечір у поляків пов’язано багато традицій.
Дванадцять страв
У день напередодні Різдва поляки готують 12 пісних страв, що символізують 12 місяців і 12 апостолів. Вважається, що чим різноманітніша їжа на святковому столі, тим більше процвітання і благополуччя принесе прийдешній рік.
Тому господині намагаються подавати гостям і перше (суп або борщ), і салати, і гарніри, і знамениті пироги, і, звісно, ж маковий рулет, різдвяні пряники та цукерки.
Пісні страви
За переказами, за старих часів напередодні Різдва (вечір перед Різдвом) у селянських домівках Польщі готували страви виключно з плодів землі: з того, що народилося в полі, і з дарів лісу. Таким чином віддавалася данина поваги матері-природі.
Згідно з релігійними переконаннями рибні страви вважаються пісними, тому їх також готують на Святвечір. Особливо поляки люблять страви, приготовані з коропа та оселедця.
Солодка кутя
Традиційна українська страва кутя, трапляється в Польщі значно рідше і то лише на східних околицях.
У відварені зерна пшениці додають мак, сухофрукти, мигдаль і мед. Кутю ставлять у центр столу і зазвичай з неї починають трапезу. Подають десерт холодним.
Похід до Костелу
Після трапези всі разом вирушають до Костелу на спеціальну службу – опівнічну месу. Під час Пастерка (Pasterka) голосно дзвонять у дзвони та співають колядки. Особливе значення має колядка “Бог народився”.
Пастерка – це офіційний початок святкування Різдва, найщасливішого дня в житті кожного християнина.
Колядки
Під час Святвечора діти йдуть колядувати до сусідів і родичів, натомість зазвичай отримують солодощі та дрібні гроші.
На відміну від українських, польські колядники ходять без вертепу і не переодягаються в біблійних персонажів. Однак не тільки діти співають колядки.
Різдвяні пісні співають дорослі в костелах, а також колядки звучать удома за святковим столом у родинному колі.
Jakub Hryć, Żaneta Osiejuk, Konstantin Kulak, Katarzyna Taran
