Свята в Польщі, традиції та звичаї

Обновлено 04.04.2024 Studentportal

У кожній країні є свої свята, звичаї та традиції. Польща тому не виняток – у Європі ця країна посідає друге місце за кількістю різноманітних свят.

Є свята, які відзначалися ще багато-багато років тому. А традиції святкування передавалися з покоління в покоління, в цьому є щось незвичайне і дивовижне. Дотримуючись багатовікових традицій люди відчувають певний зв’язок із нашими предками.

Свята люблять усі – від людей похилого віку до маленьких дітей. Вони відволікають нас від одноманітних, сірих буднів, і ми з нетерпінням чекаємо на нове свято, щоб як слід повеселитися і відпочити.

Свято – це не лише червоний день у календарі, а й особливе почуття душі та невід’ємна її потреба. Свят існує дуже велика кількість, вони бувають офіційні та неофіційні.

Популярні свята, які відзначають у Польщі

Ми підготували для вас список найбільш важливих свят, які відзначають Поляки. Найчастіше в ці дати сім’ї збираються за великим столом і весело проводять час.

Пропонуємо вам ознайомитися з ними:

• 6 грудня святкується День Святого Миколая (Święty Mikołaj або Mikołajki);
• 24 грудня люди відзначають Різдвяний святвечір (Wigilia);
• 25 грудня настає Великий Різдвяний вечір (Boże Narodzenie);
• у ніч із 31 грудня на 1 січня вся країна відзначає настання Нового року (Nowy Rok або Dzień Świętego Sylwestra);
• 6 січня народ відзначає день Трьох Королів (Święto Trzech Króli)
• святкують передвеликодні свята – Пальмову неділю (Niedziela Palmowa) і Великий тиждень (Wielki Tydzień);
• Великий Великдень (Wielkanos);
• Свято Явища Святого Духа(Pięćdziesiątnica або Zesłanie Ducha Świętego);
• Свято Божого тіла(Boże Ciało);
• 15 серпня святкується Успіння Пресвятої Діви Марії (Wniebowzięcie Najświętszej Maryi Panny);
• 1 листопада по друге є днем Померлих/ День Усіх Святих (Dzień Wszystkich Świętych);
• 30 листопада святкується день Анджейки (Andrzejki).

Далі розглянемо польські свята детальніше.

Як у Польщі відзначають День Святого Миколая

Свято відзначається 6 грудня і з ним пов’язано дуже багато традицій та звичаїв у Польщі. Хто ж такий цей Святий Миколай?

Він був легендарним єпископом, який жив наприкінці XII на початку XIV століття. Священик був дуже добрим, доброзичливим і мав велике та щедре серце, в якому вистачало любові на всіх. До його лику і сьогодні ходять молитися нотаріуси, рибалки, архітектори, моряки та дівчата, які мріють вийти заміж.

Є безліч різних легенд про це свято. Згідно з легендою рано-рано вранці, у той час, коли маленькі дітки ще бачать сни у своїх ліжечках, до них приходить Святий Миколай. Він дивиться у віконце, які ж малюк залишив чобітки. Якщо вони чисті, то Миколай залишає там подаруночок, а якщо ж черевики забруднені, то він залишає різки.

Існує ще одна легенда про Святого Миколая, у ній розповідається про те, як він допоміг трьом самотнім дівчатам знайти своє щастя і вийти заміж, непомітно підклавши їм придане.

У старовинних текстах вісімнадцятого століття можна відстежити те, що вже тоді в це свято дарували діткам подарунки. Це були яблучка, пряники, позолочені горішки і дерев’яні хрестики.

Ця традиція дійшла і до наших днів, у Миколайки, в ніч з 5 грудня на 6, діткам підкладають різні невеличкі подаруночки під подушку, поки вони сплять, або в черевички. Хоча не тільки дітям, дорослі так само можуть у цей день порадувати одне одного всілякими солодощами.

У Польщі існує відоме прислів’я, пов’язане з цим днем, і воно звучить так “На Миколая залишай віз, запрягай сани”. А якщо ж цього дня ще й сніг іде, то кажуть, що це сам Святий Миколай трусить своєю бородою.

Різдвяний святвечір у Польщі

З давніх часів з’явилася традиція відзначати Переддень Різдва 24 грудня. Різдвяний святвечір польською вимовляється як “Вігілія”(Wigilia). Увечері цього дня вся родина збирається за великим столом, на якому має бути дванадцять пісних страв.

Більшість жителів Польщі не працюють цього дня. Магазини та супермаркети працюють у неповний день – зазвичай до полудня. Також, ближче до вечора, цього дня скорочується рух громадського транспорту. У маленьких містах автобуси, трамваї і тролейбуси зовсім перестають ходити.

Зазвичай Святвечір прийнято відзначати в колі сім’ї. Сідати до столу слід з появою на небі першої зірки. Перед вечерею будь-хто із сім’ї читає уривок із Біблії про народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Потім читають невелику молитву і діляться один з одним “облаткою”, це пісний різдвяний хліб. При цьому близькі бажають один одному всього найкращого і цілуються.

Сідаючи за стіл, сім’я обов’язково залишає одне місце порожнім – для випадкового подорожнього. Цей добрий жест є символом того, що сім’я рада бачити будь-якого мандрівника з добрими намірами у себе вдома.

Зазвичай, на Різдвяний Святвечір накривають святковий стіл білою скатертиною. Господині готують дванадцять страв на честь дванадцяти апостолів. Святкові страви мають бути обов’язково пісними.

Наприклад, це можуть бути вареники начинені капустою і грибами, борщ з вушками, і різноманітні рибні страви. Також прийнято випікати запашні пряники і готувати кутю з пшеничної каші з додаванням меду, родзинок і горіхів. Спиртне в Різдвяний святвечір вживати не заведено.

Різдвяний хліб “облатки”, кладуть зазвичай у центр столу, на тацю прикрашену серветкою або ж сіном. Цей хліб робиться з прісного тіста прямокутної форми. У поляків є навіть така традиція – класти скибочку такого хліба в конверт і надсилати близьким людям разом зі щирими привітаннями.

Після того, як уся сім’я повечеряє, вони починають співати красиві колядки, телевізор у цей час увімкнути не заведено. У будинку панує приємна і затишна атмосфера.

Великий Різдвяний вечір

Велике свято Різдво в Польщі святкують 25 грудня. Перед Різдвом віряни дотримуються посту, так званого адвенту, який триває до самого святвечора.

У католицьких костелах у ці дні встановлюють маленький будиночок із дерева, дах у якого зроблений із соломи. Такий будиночок називається “шопка”, у ньому ставлять ясла, в яких лежатиме маленький Ісус. Біля цієї невеличкої споруди стоїть драбинка, по цій драбинці опускають статуетку сина Божого. А коли настає 24 грудня, статуетку Ісуса кладуть у ясла.

У час, коли йде час посту, у костелах проводять служби, які називаються “рорати”. Під час таких служб хлопчаки з ліхтариками, що світяться, шикуються у два ряди. Коли церковна служба добігає кінця, хлопчики підходять до священнослужителя. На таці, яка стоїть поруч із ним на столі, лежать листочки з прізвищами хлопчиків, які брали участь у службі.

І тут відбувається цікавий розіграш – хлопчики тягнуть папірці, і кому дістанеться аркушик із його ж ім’ям, дають статуетку Йосипа і Марії. Вдома два хлопчики, які виграли, моляться цим статуеткам, а наступного дня знову приносять їх у костел, щоб їх могли отримати інші дітки.

У католицькому костелі, так як і в православній церкві, стоїть ялинка, гарно прикрашена різними іграшками та гірляндами. Також під час святкової служби грає органна музика.

У Польщі дуже люблять і шанують свято Boże Narodzenie. Відзначають його поляки урочисто і весело. Звісно ж, особливу увагу народ приділяє прикрашанню свого житла. Звісно, це гарно прикрашена, різноманітними іграшками та гірляндами, ялинка. Вирізані з паперу зірки і всілякі аплікації на зимову тематику. Цього дня вже накривають стіл всілякими не пісними стравами. Це може бути холодець, голубці та інші м’ясні страви.

Також якщо Святвечір святкують у колі сім’ї, то 25 грудня на Різдво вже можна ходити в гості або ж запрошувати друзів до себе на святковий обід. Потрібно зазначити, що сім’я, яка має знайомого або друга, якому немає з ким відзначати Святвечір, то його обов’язково запрошують до себе. Бо є повір’я, що ніхто не повинен бути самотнім у це святе свято.

Новий рік у Польщі

Новий рік у Польщі ще називають Днем Святого Сильвестра, який святкується з 31 грудня на 1 січня.

За часів правління імператора Костянтина жив єпископ на ім’я Сильвестр. Він помер 31 січня 335 року. Існує легенда, яка свідчить, що Костянтин був язичником і проводив гоніння на віруючих, як покарання він захворів на проказу. Але хворий був зцілений, щойно його перехрестив єпископ Сильвестр. Після того, як сталося диво, Сильвестр запровадив привілеї для вірян, почав будувати храми і оголосив Сильвестра главою духовенства.

 

На відміну від Різдва Новий рік у Польщі, аж ніяк не домашнє свято. По всій країні влаштовуються яскраві, масові гуляння. Кожна сім’я намагається прикрасити свій будинок як усередині, так і зовні. Ставлять велику новорічну ялинку, гарно прикрашену святковими кулями та гірляндами.

Люди в новорічну ніч люблять відзначати в ресторані, в розважальних центрах або ж на центральній площі свого міста, на якій проходять масові новорічні гуляння. Це свято люди намагаються відзначити, так щоб це запам’яталося яскравими враженнями.

Уже традиційно опівночі підривають всілякі феєрверки, відкривають шампанське і танцюють до ранку. На вулицях у таку ніч перебуває безліч щасливих людей, кругом чути музику, вибухи петард і радісний сміх оточуючих. Також за бажанням люди можуть дарувати один одному невеликі, але приємні подаруночки.

Свята це завжди позитивні емоції, і радісні враження. Наше життя було б нудним і сірим без такого роду урочистостей. Звісно кожен обирає сам для себе святкувати йому те чи інше свято, але невже хтось може відмовитися від такого задоволення?

День Трьох Королів у Польщі

З 2011 року це свято в Польщі є офіційним вихідним днем. Державне свято відзначають 6 січня. Тож у людей є можливість відвідати службу, яка проводиться в костелі. Також цього дня відбуваються яскраві карнавали та ходи. Люди на таких ходах одягаються в яскраві карнавальні костюми, співають календи, несуть ясла та різдвяні зірки.

Хода Трьох Королів проходить не тільки в Польщі, її можна спостерігати в Америці, Німеччині, Україні, а також Румунії.

Це свято пов’язане з Євангелічними подіями, коли волхви принесли дари немовляті Ісусу. Це було золото, смирна, а також ладан. До малюка їх привела Вифлеємська зірка. Досі достеменно невідомо хто ж були ці три волхви. Хтось каже, що вони були мудрецями і магами, але все ж у Польщі їх називають трьома Королями.

У Євангеліє зазначено, що волхви прийшли до маленького Ісуса зі Сходу, а виходячи зі східних традицій, не можна було приходити до правителя без подарунків. Це означає, що троє цих людей були не юдеї, а жителями іншої країни, і те, що волхви принесли подарунок Ісусу, означало, що вони визнають у ньому свого правителя.

Також немає точної інформації, які імена вони носили насправді, але християни вважають, що їх звали Бальтазар, Каспар і Мельхіор. Подарунки, принесені маленькій дитині, мали своє значення. Ладан це був дуже дорогий і значущий подарунок, адже за допомогою нього в церквах здійснюють кадіння як символ жертви Богу.

Золото з давніх часів було божественним металом. Золотом завжди прикрашали предмети, пов’язані з Богом. Адже на іконах і в храмах ми завжди бачимо або золото, або позолоту. Даруючи Ісусу золото, волхви визнавали його мудрість над усіма народами. Смирна ж ще з давніх часів використовувалася, коли ховали покійних. Підносили його як символ жертовності Христа.

У наш час віряни, пам’ятаючи про цю подію, святять золото, ладан, воду і крейду. У Польщі цього дня ви можете побачити на дверях дивний на перший погляд напис освітленою в храмі крейдою, К+М+В, це ініціали Трьох Королів. Ладаном, який освітлювали цього дня, кадили будинки, від хвороб і злих духів. Золотом же проводили по шиї, це також захищало людей від хвороб і пристріту.

Цього дня в країні заведено випікати солодкий пиріг із мигдалю. У цьому пирозі ховали один цілий мигдальний горіх, хто його знаходив, вважався мигдалевим королем, і цей горіх мав принести удачу людині, яка його знайшла.

Пальмова неділя та Великий тиждень у Польщі

Пальмова неділя – це свято, яке не має певного числа. Його відзначають за сім днів до Великого Великодня. Пальмову неділю відзначати почали ще в епоху середньовіччя. Цей день відкриває Великодній тиждень.

За цей тиждень люди мають підготуватися до Великого свята та очиститися від гріхів. Кожен день Великого тижня перед Великоднем є святим.

Пальмову неділю заведено відзначати в церквах і костелах на згадку про те, коли Ісус прибув до Єрусалиму. Ще з часів Середньовіччя в цей день святили пальмові гілки. У Польщі замість пальмових гілок використовують самшит і сушені квіти, а також гілочки верби, оскільки вона вважається символом безсмертя душі.

Є міста в Польщі, в яких люди роблять пальми самі, їхня висота сягає двох, а то й трьох метрів. Ці саморобні пальми прийнято прикрашати різнокольоровими стрічками, травами і квітами. Після того як відбувається служба в костелі, віряни легенько вдаряють один одного такими букетами з побажанням здоров’я і багатого врожаю. А великі гілки прикрашають цукерками та фруктами, після чого віддають їх маленьким дітлахам. Гілочки, які люди висвітлюють у костелі, потім приносять до оселі, засушують і використовують як оберіг протягом усього року.

Взагалі готуватися до Великодня люди починають із Великого четверга. Цього дня всі згадують про таємну вечерю Ісуса зі своїми учнями, про те, як Юда зрадив Ісуса і як рятівника ув’язнили. Цього дня в костелах відбувається служба і під час неї виконують гімн під назвою “Слава в вишніх Богу”. Коли співають гімн, то можна почути гучний дзвін дзвонів. Також у символічну темницю віряни приносять усілякі дари.

У П’ятницю в різних регіонах країни були свої традиції, причому вони здебільшого були протилежні одна одній. Наприклад, хтось вважав, що цей день дуже добре підходить для посіву, а хтось, навпаки, вважав, що не можна в цей день виконувати ніякої роботи. А за старих часів взагалі в п’ятницю перед Великоднем завішували дзеркала на знак жалоби.

У костелах цього дня відбувається Літургія Мук Господніх, а в центрі костелу знаходиться Хрест Господніх. Його накривають фіолетовою тканиною і встановлюють перед вівтарем. Кожен може підійти до цього Хреста, коли знімуть тканину, і вклониться йому. Вівтар же цього дня завішують чорною тканиною. Також раніше відбувалася всенічна служба, усю ніч із п’ятниці на суботу віряни перебували на службі при горбі Господньому, який встановлюють у костелах і зараз.

Як і в старовинні часи, так і зараз у Велику суботу святять їжу. Традиційно це “священка” і великодні яйця – писанки. Раніше разом із їжею святили ще й дерев’яні хрестики, щоб потім розставити їх у полі, щоб виріс гарний урожай.

Великий Великдень у Польщі

Дуже довгоочікуване і радісне свято для всіх вірян у Польщі. У цього свята немає певної дати, його відзначають у неділю, яка настає після першого повного місяця навесні. Перед Великоднем зазвичай прийнято дотримуватися суворого посту протягом сорока днів. Піст починається в Попільну середу і Товстий четвер.

У середу за католицькими традиціями священик наносить на чоло хрест із попелом, що має нагадувати людині, що її життя крихке і невічне. Товстий четвер – це останній день перед Великим постом, коли можна їсти будь-які смаколики.

Коли настає останній тиждень Великого Посту, його відзначають три дні. Це Великий Четвер – день пам’яті про таємну вечерю. Велика п’ятниця – день смерті Ісуса. І страсна (велика) субота – день, коли освячується їжа.

Традиція святити їжу почалася в Польщі ще з чотирнадцятого століття. У давні часи ліпили з тіста баранчика і приносили його освятити.

Нині ж у Великодньому кошику має бути сім продуктів, кожен із них несе своє символічне значення.

• Це хліб, який принесе удачу і прибуток. Борошняні вироби символізують тіло Христове, яке перетворилося на хліб.
• Яйце в кошику, означає життя, що відроджується, і перемогу над смертю.
• Сіль ще з давніх часів була захистом від злих духів.
• Ковбаса – знак здоров’я і благополуччя.
• Сир – це знак дружби між людиною і природою.
• Хрін символізує силу і міцність.
• Солодощі – шоколадки, карамельки та інші кондитерські вироби – знак сім’ї та материнства.

Також поляки кладуть у Великодній кошик фігурку баранчика, який символізує перемогу Христа. Кошик, у який люди складають їжу, має бути сплетений із натуральних матеріалів або з соломи, або з деревини. Кошик можна прикрасити білою мереживною тканиною на знак свята і радості.

У ніч із суботи на неділю в костелі відбувається спеціальна літургія, присвячена Воскресінню Ісуса Христа. А вранці настає святкова служба, після якої Поляки збираються в колі найближчих людей і пригощають один одного освяченими продуктами. Перед тим як приступити до святкового сніданку люди дають один одному фарбовані яйця.

Далі всі сідають за великий стіл із різноманітними смаколиками, які слід приготувати заздалегідь. За традицією це численні ковбаси, паштети, рулети, страви з птиці та сирники. Сам святковий стіл прикрашають першими весняними квітами, а також баранчиком, зробленим із тіста, глазурі та цукру. Після того як сім’я поїсть, дітки йдуть шукати свої подарунки, які за легендою приносить їм великодній зайчик.

У понеділок, який настає після Великодня, настає Поливальний Понеділок. Цього дня в Польщі заведено проводити обряд, який називається “смигус-дингус”. Він полягає в тому, що хлопці поливають водою дівчат і б’ють один одного гілками верби по ногах, тим самим очищаючись від усіляких хвороб. Молодь дуже любить такого роду розваги.

Свято Явища Святого Духа

Це одне з найважливіших церковних католицьких свят. Свято Явища Святого Духа ще носить назву П’ятидесятниця. Цього дня віряни підносять подячні молитви за дар Святого Духа. Згідно з традиціями Zesłanie Ducha Świętego святкується через 49 днів після святкування Великодня.

П’ятидесятниця – це подія, описана в Новому Завіті, яка відбулася через 50 днів після воскресіння Ісуса. Згідно з Євангелієм у цей день Святий Дух зійшов на апостолів та інших людей, які супроводжували Ісуса Христа.

П’ятидесятниця була дуже важливою подією для перших християн, бо вони вірили, що саме через Явище Святого Духа вони отримали дар нового життя у вірі.

Вважається, що Святий Дух дає силу, розраду і заступництво. Віряни моляться йому, просять його прихильності та поради, як краще жити відповідно до вчення Христа.

Свято Божого тіла в Польщі

Щороку в четвер після настання католицької Трійці прийнято відзначати свято Тіла Господнього. Цей день є офіційним вихідним по всій країні. Це свято є в багатьох країнах, але в Польщі його відзначають з особливим розмахом.

Практично у всіх містах Польщі, як у маленьких, так і у великих, цього дня відбуваються святкові ходи. А будинки, що стоять уздовж доріг, якими проходять ходи, прикрашають прапорами і квітами, і практично в кожному вікні такого будинку стоїть ікона і запалена свічка.

Зазвичай попереду всієї цієї ходи йде священнослужитель, який несе в спеціальній дароносиці тіло Христове. Воно має вигляд круглого шматочка білого хліба. Біля нього йдуть маленькі дівчатка в білих сукнях і розкидають пелюстки квітів.

На сході Польщі розташоване місто під назвою Ловіч, туди цього дня приїжджає безліч туристів, щоб подивитися на таке яскраве свято. Усі жителі містечка від старого до малого одягаються в дуже гарний національний одяг, виходять на вулицю і несуть прапори, хоругви і статуї, прикрашені різнокольоровими стрічками. У Польщі почали відзначати день Божого тіла ще з тринадцятого століття, а перша хода була 1320 року в місті Краків.

Успіння Пресвятої Діви Марії в Польщі

У Польщі, наприкінці літа – 15 серпня відзначається велике свято Успіння Пресвятої Діви Марії. У польському місті під назвою Ченстохов розташований костел Ясній Гужі (Ясній Горі), там і відбувається найяскравіше релігійне свято.

Це місце знає, цінує і поважає вся Польща. У костелі Ясної Гуже, у вівтарі, стоїть чудодійна ікона Божої Матері, її ще називають Чорна Мадонна. Тисячі поляків приходять вклонитися і помолитися цій чудотворній іконі.

У місто Ченстохов на свято Успіння Пресвятої Діви Марії приїжджають дуже багато прочан з усієї Польщі і навіть із сусідніх країн. У святкуванні беруть участь сановники, а також понад півмільйона віруючих людей.

Свято Успіння відбувається дуже урочисто і яскраво. Кардинал обов’язково читає проповідь народу, яку показують по телевізору по всій країні. Також по всій країні проходять служби, на які приходить місцева влада. Біля державного прапора чіпляють прапор із папськими квітами.

День Всіх Святих у Польщі

Приблизно 2000 років тому в цей день кельтські племена святкували Новий Рік. Це був час, коли осінь переходить до зими, і він вважався містичним. Тоді вважалося, що цього дня істоти з потойбічного світу могли перейти у світ людей, а люди, своєю чергою, могли побувати в потойбічному світі.

У Польщі 1 листопада – це день, коли згадують про всіх близьких людей, які пішли з життя. Польський народ дуже шанобливо і з великим трепетом ставиться до померлих людей. Ближче до цього дня в будь-якому магазині країни можна купити “знитш” – це така лампадка, яку заведено запалювати цього дня на могилках своїх близьких людей.

У День всіх святих цвинтар дуже освітлений, оскільки буквально на кожній могилі горить така лампадка і не одна, а десятки. Перед цим могилки ретельно прибирають і прикрашають квітами. Також люди ходять на могили невідомих солдатів, щоб вшанувати їхню пам’ять, віднести квіти і запалити лампадку.

День Анджейки в Польщі

Наприкінці осені 30 листопада польські жителі відзначають день Анджейки. Вперше про це свято згадувалося ще 1557 року. Це день пам’яті Святого Апостола Андрія Первозванного.

Зазвичай це свято відзначають тихо, спокійно в колі найближчих людей. Ніч на 30 листопада є містичною. Також як і століття, тому в ніч з 29 на 30 листопада прийнято ворожити.

Здебільшого обряди ворожіння проводять молоді, незаміжні дівчата, які хочуть зазирнути у своє майбутнє і побачити свого нареченого. Існує велика безліч різноманітних ворожінь у цю ніч. Наприклад, щоб побачити свого майбутнього судженого молодій дівчині слід було з’їсти що-небудь дуже солоне перед сном, щоб уві сні її мучила сильна спрага. Якщо їй присниться молодий чоловік, який приносить воду, то це і є її суджений.

Також існує ворожіння на воді та воску. Через отвір комірного ключа у воду наливають розтоплений віск, а у постаті, що вийшла, намагаються розгледіти обриси обличчя чи постаті майбутнього нареченого.

У своїх ворожіннях дівчата часто використовували домашніх тварин. Вони брали ті ласощі, які полюбляє, припустімо, їхній собака, і кожна розкладала їх на підлозі, потім запускали собаку, і чий перший смаколик він з’їдав, той і перший мав вийти заміж.

Також за старих часів вважалося, що цього дня прокидаються всі злі духи, дівчата, щоб захистити себе, повинні були на своїй хвіртці намалювати часником хрест. Для тих, хто вважає ворожіння гріховним дійством, існують інші способи, наприклад, дівчина на ніч може прочитати Анджейкову молитву, це допоможе їй швидше вийти заміж.

StudentPortal буде й надалі готувати для вас цікаву інформацію про культуру та традиції Польщі – читайте нас і дізнавайтеся щоразу щось нове та корисне.